Воно — центр територіальної громади, в якій об’єдналися п’ять сіл: Каноничі, Озеро, Новаки, Кідри, Дубівка, де проживають понад 6,5 тисячі чоловік. Від Каноничів до Володимирця сім, а до Вараша — 29 кілометрів. Автобусне сполучення до них непогане — чотири оборотні рейси на день.

— Кожне село має якісь проблеми, які ми у міру можливості стараємось розв’язати, — каже каноницький сільський голова Віктор Семчук (на знімку). — Але все впирається в кошти. Адже бюджет громади дуже скромний, хоча за січень ми його виконали на 105 відсотків. Найбільші надходження до бюджету — від СВК «Озерський» та його дочірнього підприємства «Сяйво» з села Озеро, що займається лісогосподарською діяльністю, ТОВ «Новий Канон», «Агро-Мір-Кор», «Рокитнівський аграрій», фермерського господарства «Дубова гора» тощо.

У Каноничах працевлаштуватись дуже складно. Люди виживають з підсобних господарств. Щоправда, таких великих теплиць, як, скажімо, у Кідрах, тут нема, є лише маленькі, так би мовити, для себе. Люди почали займатися ягідництвом.
Молодь села виїздить на заробітки у великі міста України, через пандемію рідше за кордон. Є в селі підприємці, дехто працює у Володимирці, по кілька людей зайняті в уже перерахованих товариствах, з кілька десятків — у Володимирецькому держлісгоспі, а також у бюджетній сфері.

Селянам виплачує, хай і невеличку, плату за оренду паїв ТОВ «Агро-Мір-Кор». Капає від нього якась копійка і в бюджет громади, оскільки воно орендує та обробляє ще й землі територіальної громади — це право йому дісталось за результатами земельного аукціону.

— Проводимо інвентаризацію усіх земель, щоб ефективніше їх використовувати надалі, — розмірковує Віктор Семчук.

До речі, чимало вихідців із Каноничів працюють на керівних посадах в області та в колишньому Володимирецькому, а тепер Вараському районі. Ось як бачить перспективу розвитку свого рідного села його виходець Анатолій Рижий, який донедавна очолював Володимирецьку райдержадміністрацію:

— Каноничі свого часу мали економічно міцне господарство, яке славилось тваринництвом. Але занепало. Як варіант відновити тваринництво, могло б бути створення малих сімейних фермерських господарств молочного напряму, в чому є підтримка держави. Майбутнє села бачу у створенні підприємства чи артілі з видобутку бурштину, оскільки тут є його запаси, зокрема в Дубівці. Це були б нові робочі місця для місцевого люду, надходження для бюджету громади. Нині проводяться земельні аукціони з продажу права на розвідку, видобуток бурштину, то чому б не виставити на аукціон і каноницьку ділянку. Адже вся законодавча база для цього вже є.

— Ми не так давно прийняли по акту землі сільськогосподарського призначення, що розміщені за межами населених пунктів. Тож наразі триває реєстрація цих земельних ділянок і розглядається можливість передачі їх в оренду, в тому числі й через аукціон для видобутку бурштину, — погоджується каноницький сільський голова Віктор Семчук.

У Каноничах людей зачепило за живе, викликало невдоволення підвищення цін на електроенергію, бо це боляче вдарило по і без того бідних гаманцях поліщуків. Тим паче що люди останніми роками почали масово встановлювати в оселях електроопалення, тому подорожчання електроенергії дуже позначиться на сімейних бюджетах. Не врахував уряд і того, що село розміщене у тридцятикілометровій зоні спостереження Рівненської АЕС, то повинні бути пільги з електроенергії за таке сусідство. Адже під час громадських слухань з продовження строків служби двох енергоблоків людям обіцяли низку пільг, у тому числі і з тарифів.

Про газ не говорять, оскільки села не газифіковані. Тому у домівках грубки, опалюють дровами та торфобрикетом, які теж коштують недешево. Таке ж опалення і в школах, дитсадках, ФАПах...

У Каноничах є необхідна для життя інфраструктура: магазини, дитсадок, школа, Будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, а також відділення зв’язку, де люди можуть отримати пенсії, сплатити за комунальні послуги, зробити поштові відправлення тощо. Начальником відділення є Раїса Муравинець, листоношами — Руслана Соловей та Марія Волочнюк, які доставляють пенсії, листи, періодику відповідно у села Дубівка та Каноничі.

Поштовики й розповіли про багаторічних шанувальників парламентської газети «Голос України». Серед таких 90-літній Корній Воробей, який багато років пропрацював у відділі кадрів місцевого колгоспу (тепер уже колишнього), а також шанований усіма у Каноничах вчитель-пенсіонер Іван Клименко.

...Цими днями на Поліссі засніжило. Не стали винятком і села Каноницької сільської територіальної громади. Тому у її голови Віктора Семчука (до речі, батька чотирьох дітей) багато клопотів. Адже потрібно працювати з підрядниками, оскільки своєї техніки для розчищення доріг і вулиць сільрада не має. Він розповів, що основні дороги чистять Служба автомобільних доріг області та управління капітального будівництва Рівненської ОДА. Решту ж шляхів вони самі, укладаючи з підприємцями, які мають відповідну техніку, договори на такі роботи. Поки що, за словами Віктора Семчука, не було перебоїв у транспортному сполученні, діти ходили до школи. Хоча негода продовжує випробовувати на стійкість — в суботу знову засніжило, знову розчищали сніг.

Рівненська область.

Фото надано автором.