На знімку: в «Укрнафті» з тривогою рахують дні до моменту, коли втратять можливість претендувати на розробку Свистунківсько-Червонолуцького родовища.

У ПАТ «Укрнафта» рахують дні до 22 квітня. Саме цього дня спливе 30-денний термін, коли Генеральний прокурор України може ініціювати перегляд судового рішення щодо Свистунківсько-Червонолуцького родовища за нововиявленими обставинами.

Історія цієї справи давня і заплутана, але спробуємо розібратися. ПАТ «Укрнафта» (50%+1 акцією якого володіє державний «Нафтогаз») мало спецдозвіл на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку Свистунківсько-Червонолуцької газоносної площі з 2004-го по 2014 рік. У подальшому компанія намагалася пролонгувати спецдозвіл та мала намір отримати ліцензію на видобуток як надрокористувач, що підготував відповідне родовище для промислової розробки. Але цей спецдозвіл без публічного конкурсу 2017 року отримала інша компанія. При чому сума, яку держава отримала за цю ліцензію, еквівалентна 144 тис. доларів, що значно нижче за її ринкову вартість. Не виключено, що заплатити менше змогли, занизивши запаси природного газу принаймні утричі порівняно із запасами, зафіксованими Державною комісією України по запасах корисних копалин на замовлення ПАТ «Укрнафта».

До речі, з цими фактами нині працюють детективи НАБУ, які проводять активне розслідування цієї оборудки. Шістьом особам детективи вже повідомили підозри у вчиненні корупційних злочинів, пов’язаних із видачею спецдозволу поза конкурсом за заниженою вартістю, що завдало значної матеріальної шкоди інтересам держави, яка не отримала справедливу компенсацію за надання права нафто-, газовидобування на Полтавському родовищі терміном на 20 років. За попередніми висновками слідства, які базуються на відповідних експертних дослідженнях, під час продажу без конкурсу спецдозволу держава недоотримала 196 млн гривень.

ПАТ «Укрнафта» вважає, що Офіс Генпрокурора нині має підстави і право звернутися до суду із заявою про перегляд судового рішення, яким визнано законним видачу спецдозволу, за нововиявленими обставинами. Офіс Генпрокурора не є процесуальним керівником у цьому кримінальному провадженні, тому «Укрнафта» як потерпіла сторона розкрила йому відомості в обсязі, достатньому для підготовки відповідної заяви до суду.

Зазначимо, що ці відомості, встановлені, зокрема, розслідуванням НАБУ, не були відомі Генеральній прокуратурі України та не досліджувалися судами під час розгляду.

В «Укрнафті» наголошують, що саме від ефективності і своєчасності дій Офісу Генерального прокурора залежить відновлення порушених державних інтересів, а також досягнення справедливості у цій судовій справі. Офіс Генерального прокурора також має можливість уже зараз приєднатися до виконання анонсованих РНБО і Президентом України дій з відновлення законності видачі спеціальних дозволів на користування надрами.

Нагадаємо, 19 березня РНБО доручила Держгеонадрам провести комплексні перевірки підприємств, які отримали ліцензії поза конкурсом, без спеціального дозволу на геологічне вивчення надр і не почали видобуток корисних копалин упродовж двох років після отримання ліцензії. За словами Секретаря РНБО Олексія Данілова, аудит торкнеться всіх ліцензій на користування надрами, виданих з 1994 року. Санкції РНБО вже торкнулися 19 компаній, і Держгеонадра анулювала їхні ліцензії.

У разі перегляду судового рішення у держави з’явиться шанс відновити справедливість у питанні видачі ліцензії та отримати належну компенсацію за право користування українськими надрами. Тож 22 квітня — важливий день, який покаже, наскільки Генеральний прокурор зацікавлена в ліквідації наслідків реалізованої схеми, яка має всі ознаки корупції, вартістю 196 млн гривень для державного бюджету.

Фото надано ПАТ «Укрнафта».