Ось світлина одного із черкаських дворів. «Правда, гарно? — запрошує до розмови дописувач Владислав Герелес в одній із фейсбучних спільнот для черкасців. — Улітку ці клумби буятимуть квітами, і буде ще затишніше! Побільше б таких у Черкасах. Можливо, хтось із вас продовжить цю естафету?»

Диво-дворик викликав шквал коментарів. Але здебільшого оцінка як побаченого на цьому фото, так і взагалі поширеного в містах явища — прикрашання клумб, дерев м’якими іграшками, ляльками (часом без руки або ноги), лебедями з автопокришок, квітками з пластикових пляшок — украй несхвальна.

Ніби сумна картинка з Прип’яті

«Мене такі штуки лякають», — коментує черкасець. «Уперше побачила щось схоже в Смілі. М’які іграшки після першого ж дощу перетворилися на клоччя і стали чудовою теплицею для усякої бридоти». «Діти лякаються, що ведмедик повісився на дереві». «Ви впевнені, що дитяча психіка з цим упорається? Хіба тільки алкаші перестануть пити, побачивши в сутінках цю «затишну» місцину». «Цей жах просто навпроти мого вікна. Страшно і вдень, і вночі. Після дощу тхне й має ще похмуріший вигляд. Нікому ходити там не можна — пенсіонерський патруль із вікон прожене». — «Агітуйте чоловіків, нехай уночі очистять двір...» — зав’язався діалог. «У нас теж у дворі по периметру дитячого майданчика зробили квітники, насадили іграшок. І тепер це «свята» земля, тільки й кричать на дітей, щоб і не підходили туди».

«Дикість», «жлобство», «не донесли до смітника» — так бачать люди. «Не туліть таких жахливих клумб, це пережиток минулого і взагалі кошмар!» — закликає читачка. «Це якась есесесерівщина: робити щось зі сміття». «Обрізки пластикових пляшок — це як? Краса чи несмак? Не думаю, що більшість мешканців такі зубожілі, що не можуть зробити щось з екологічно чистих матеріалів». «У Києві ці шини прибирають з дворів і утилізують. Тому що під час контакту з водою, землею, сонцем вони виділяють масу хімічно активних небезпечних для здоров’я сполук». Один з учасників обговорення навіть закликав зреагувати управління інспектування міськради.

«Мені це нагадує Острів ляльок у Мексиці: там на деревах розвішані сотні знівечених ляльок, щоб заспокоїти привид потонулої дівчинки». А декому — схоже на Чорнобиль і Прип’ять...

Та є черкасці, які таку творчість схвалюють: «Чому? Доволі мило», — на думку Світлани Кравченко. «Діткам, мабуть, подобається», — робить припущення Тамара Соловей. Марина Пшенична: «Ну не знаю, моїй чихуашці сподобався віслючок.

Дітки цими іграшками не граються, а маленьким собачкам є чим забавитись». Віктор Свідерський спантеличений: «На перший погляд — чудово. Потім почитав коментарі — вже не те, погляд змінився. Та прислухався до себе, проаналізував і дійшов висновку, що кожен бачить відповідно до свого духовного стану — і знову наче нормально, навіть гарненько».

Людмила Даниленко: «Всі пишуть, що їм не подобається. А ви запропонуйте свої винаходи для дитячих майданчиків!»

Часом прикрашання не обмежується двором: ентузіасти розмальовують стіни всередині під’їздів березовими гаями, Вінні-Пухами, лотосами з лебедями і царівнами... Що спонукає їх до цього? Бажання розбавити сірість і одноманітність міської архітектури? Створити затишок там, де живеш?

Часто це роблять люди, яким хочеться більше щастя і радості в житті. Так, в одному з будинків Черкас мешкає жінка, у якої загинули діти. Вона невтомно прикрашає під’їзд штучними квітами. Психологиня, лікарка-психотерапевт Марія Ушкова згодна з тим, що це може бути реакція на психотравму. Але зауважує: заочно якихось висновків робити не можна. Треба поговорити та з’ясувати, що людину спонукає на такі вчинки.

Скарг від жителів не надходило

Чи звертаються мешканці будинків, які перебувають на обслуговуванні управлінської компанії «Нова якість», з приводу того, що комусь не подобаються інсталяції на клумбах або розмальовані стіни, ми поцікавились у Ольги Протасенко, заступниці директора компанії.

— Скільки я в цій галузі — вже понад тридцять років, працювала і в Придніпровській СУБ — мешканці завжди знаходять між собою компроміс. Є у нас такі будинки на Припортовій, на Сагайдачного, але ніхто ніколи не скаржився. Хоч відповідно до правил утримання території міста в нас повинно бути просто озеленення прибудинкової території травою, квітами, деревами. Ну, можливо, фонтанчик, озерце, щоб тішило око. Щоб було чисто, екологічно безпечно і красиво. А не так, що всі розміщують хто що хоче: ведмедики, автопокришки, якість саморобки і споруди.

Буває, частині жителів подобається, іншим — ні. Але вирішити питання з більшою ймовірністю можуть там, де є старший будинку. З ним охочі прикрасити двір порадились — і зробили куточок. На Героїв Майдану, 8 у нас мешканці посадили ведмедиків, поставили лебедів — бо так вони бачать прибудинкову територію, і ніхто не був проти.

Коли є старший будинку, під’їзду, всі питання вирішуються більш компромісно. Скажімо, визначаються: «Нам не потрібна у дворі лавочка, ви краще підрихтуйте альтанку», — так вирішили на зборах. Висловитись «за» чи «проти» повинен не менш як 51 відсоток мешканців. Те саме і з оригінальними ідеями. Так, на Смілянській, 1 двері на вході розмалювали квітами. Але перш ніж це дозволити, старша під’їзду узгодила з жителями. Тож скарг немає, — констатує Ольга Михайлівна.

Тобто межа, де естетично цінне, а де купа непотребу, чітко визначається голосуванням будинкової громади залежно від її уявлень про мистецтво і комфорт. А не коментарями тих, хто в цьому дворі навіть не бував.

Навчіть нас, ландшафтні дизайнери!

Сергій Гвоздинський родом із села, у мами завжди був повен двір квітів. Тож коли очолив у Південно-Західному районі Черкас ЖБК № 73, біля будинку теж подбав про квітник. Навіть у міських конкурсах на кращий двір «Оточи себе красою» перемагали: одержали в нагороду раз — городній інвентар, раз — атракціони для дитячого майданчика. Зараз, на жаль, таких конкурсів не проводять. Дружина дбає про квіти, Сергій Іванович — про інженерно-технічні споруди. Так, із шин змайстрував каскадну клумбу. Влітку у плетких флоксах сидять два лебеді, зроблені з шин: «Гарні, таких ви в Черкасах ніде не побачите. Кілька разів переробляв». Щодо екологічності, то, каже, квіти на каскадній клумбі почуваються добре. А он сотні машин стоять під під’їздами з тими самими шкідливими колесами.

А взагалі-то Сергій Іванович з великим інтересом повчився б у ландшафтних дизайнерів, якби таке навчання організував для голів кооперативу комунальний підрозділ міськвиконкому.

Черкаси.

Фото із соціальних мереж.