Господарі ферми Ірина та Іван Юськевичі на своїй локації.
26 фермерських господарств Львівської області готові до початку туристичного сезону. Управління туризму та курортів і департамент агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації планують залучити до проекту «Гастромандри Львівщиною» локальних виробників. Участь у цьому проекті для фермерських господарств має низку переваг, серед яких — впізнаваність бренду, лояльність клієнтів і додатковий дохід.
«Ми позиціонуємо Львівську область як регіон здорового і безпечного відпочинку. Фермерські господарства пропонують туристам активності на природі у сільській місцевості та здорову їжу. Вигідно і для фермерів, бо є нагода збільшувати прибутки. Туроператори будуть приводити до них туристів, які купуватимуть крафтові смаколики. Бонусом реєстрації у проекті «Гастромандри Львівщиною» є партнерська підтримка від облдержадміністрації», — вважає заступник голови Львівської ОДА Віталій Загайний.
Ферма під Львовом
У селі Солонка під Львовом знаходиться фермерське господарство «Західний равлик». Незвична ферма полюбилася не лише львів’янам, які знають, де можна смачно та цікаво провести вікенд. Це локальне родинне підприємство відоме в Україні своїми їстівними равликами і не тільки.
У час карантину на цій незвичній локації відбулося переформування, й її господарі Ірина та Іван Юськевичі нині гостинно запрошують до себе любителів гастромандрів. За словами Ірини Юськевич, власниці торгової марки «Західний равлик», ферма розширила продуктову лінійку делікатесних продуктів і пропонує повноцінні гастротури з екскурсіями господарством. «Ми розробили нове тематичне меню, де туристи зможуть поласувати не лише равликовим та качиним м’ясом, а й м’ясом кролів-велетнів та індиків, схрещених зі страусами. Напрацьовуємо також виробництво локальної фуа-гри, а також мусів із качиної та кролячої печінок», — розповіла Ірина Юськевич.
Подружжя Юськевичів п’ять років тому відпочивало на одному з курортів Греції. Під час романтичної вечері вперше скуштували равликів. Нині сміються, коли пригадують, що навіть не вміли їх їсти. Так і зародилася ідея: а чому б не спробувати вирощувати цих екзотів удома. Заодно і привчити земляків до незвичних до нашого краю молюсків. Не лише ж вареники можемо їсти.
овернулися додому і відразу взялися за реалізацію ідеї. І створили чи не першими у Україні равликову ферму. Хоч досі обоє були далекими від фермерства — Ірина займалася ландшафтним дизайном, а Іван розвивав будівельний бізнес. Але за що б вони не бралися, це обов’язково в них виходило успішно. Так і цього разу все вдалося.
Ірина на той час хворіла, але равлики настільки запалили її, що дали сили і наснагу до життя. Чоловік Іван спочатку дивувався захопленню дружини, однак підтримав її, і стали розвивати господарство біля свого обійстя у Солонці. Почали із 300 кг молюска. Їздили на навчання за кордон, а згодом розгорнули успішне виробництво.
«Найбільше виростили равликів у 2019 році — 36 тонн. На жаль, вони так і залишилися не експортовані через коронавірус. Були зачинені всі потенційні споживачі — ресторації Італії, Франції, Іспанії, Португалії», — пригадує Ірина Юськевич.
З новим мешканцем — мавпенятком Чівою.
Їхній досвід вивчають в усій Україні
Ірина та Іван Юськевичі навчили вирощувати заморські делікатеси мало не півтори тисячі людей. Навчання проводили безпосередньо на фермі. Не приховують: не всі витримували до кінця. На початках всім здається, що равликовий бізнес — це бізнес для лінивих. Проте із часом переконуються, що це зовсім не так. З тих, хто проходив навчання, майже 90 створили власні ферми, які успішно функціонують на Закарпатті, Одещині, Київщині. Особливо Юськевичі зараз пишаються тим, що за їхньої допомоги запрацювала і нині є успішною ферма «Східний равлик» в Андріївській територіальній громаді неподалік Краматорська на Донеччині. Ідейним натхненником та організатором став отець Василь Іванюк — військовий капелан, керівник фонду «Карітас-Краматорськ». Отець Василь родом зі Львівщини, вже майже 30 років живе з родиною на Донбасі. Коли почалася війна, неодноразово бував на передовій, зараз допомагає відбудовувати прифронтову територію, розвивати ветеранам війни власний бізнес, зокрема, агротуризм. Проповідує принцип: дай людям вудку, а не рибу.
Отець Василь неодноразово приїжджав на Львівщину, зокрема, на ферму «Західний равлик», аби самому подивитися, як розводять тих молюсків, щоб започаткувати таку справу на Донеччині. Іван Юськевич бував у Краматорську, безпосередньо навчав колишніх бійців, переселенців та місцевих жителів, як вирощувати екзотичних слимаків. Справа у Краматорську пішла, вже виростили перший врожай, а зараз розвивають агротуристичний туризм. Отець Василь Іванюк бере безпосередню участь у вирощуванні равликів. Тепер уже задумуються над виготовленням соусів, якими фарширують делікатес.
Нові страви.
Карантинне перезавантаження
У період карантину відбулося переформатування ферми. Звісно ж, головні мешканці — равлики — залишилися. Щоправда, площі, на яких вони жили, довелося значно скоротити, оскільки питання експорту молюсків нині довелося відкласти. Натомість на фермі оселилися качки, індики, кролі.
Напрацювали меню, якому може позаздрити будь-який французький ресторан. Клапті індичого м’яса в соєвому соусі з часником, присмажені в жаровні, рондель фермерської лазаньї з індичкою в соусі Болоньєзе, рамен із поважного індика...
Відкрити для себе смак справжньої крафтової їжі приїжджають туристи з усіх куточків України. Минулого, хоч карантинного року, коли ресторани пустували, на фермі побувало багато туристів. Гості розповідають, що дізналися про ферму та її гостинних господарів від колег, друзів чи знайомих. Географія туристів надзвичайно широка: від мешканців Львова і самої
Солонки — до найвіддаленіших куточків країни. Біля ферми можна зустріти автівки із номерами з Дніпра, Одеси, Києва.
Нині ферма стала колоритним елегантним осередком зі стравами національної та європейської кухні, локацією, до якої турист, відвідавши один раз, повертається знову і знову. Господарі створили тут затишок і вишуканість. А ще не залишає байдужим незабутня авторська кухня.
«Вишукано, феєрично, інтригуюче, смачнезно і крутезно». «Я є повноцінним поціновувачем концепції закладу, проте сьогодні це меґа-дійство! Відпрацьовано до ікринки равлика» — діляться враженнями відвідувачі ферми.
Готує всі страви власноруч господиня Ірина, а працівники ферми їй у цьому допомагають. На початках готувала вісім соусів, якими фарширувала равлика. Тепер соусів 14, а меню значно розширилося і збагатилося. Тематика тижнів буде такою ж, як і в попередні роки: французька, італійська, паназійська і гуцульська, яка користується найбільшою популярністю. У теплиці вирощують червоні і жовті помідори-чері, перець та різноманітну зелень і прянощі, які використовують у своїх стравах. Торік почали тримати качок. Птиця гарно прижилася на фермі. Її Юськевичі вважають карантинним експериментом, який чудово себе зарекомендував. Тому вирішили рухатися далі. До меню з равликів додаватиметься м’ясне меню: одного тижня — качине, наступного — індиче, а ще наступного — кроляче.
У новому сезоні на фермі оселився новий вихованець — Чівас. Це карликове мавпенятко породи ігрунка біловуха зараз завбільшки з білочку. Надзвичайно активне, але з кожним днем стає вихованішим та доброзичливішим. Ідея оселити на фермі мавпочку прийшла, як завжди, на відпочинку. Цьогоріч Юськевичі відпочивали у Домініканській Республіці. Там на пляжі місцеві мешканці постійно носили мавпочок, щоб вони спілкувалися з туристами...
Юськевичі не прагнуть перетворитися на великого виробника, щоб не втратити свій колорит та автентичність. «Для нас важливо виростити, переробити і продати самим», — наголошують Юськевичі.
У Краматорську — Іван Юськевич та отець Василь Іванюк.
Львів.
Фото автора.
