«У мене серцево-судинне захворювання, я мав інсульт, тож часто потребую медичної допомоги — ін’єкцій, поставити крапельницю. І не я один. Бо ми живемо в чорнобильській зоні, і люди часто хворіють. У наших селах багато діток, які теж потребують медичного нагляду. Але всі ми були прикро здивовані, коли побачили замки на фельдшерсько-акушерських пунктах. Тож звернулися до вашої редакції, аби з’ясувати, чому зараз, тим паче у період пандемії, коли коронавірус підступно косить людей, зачинені ці сільські медичні заклади. Щоправда, сімейні лікарі надають консультації, але вони за 8—9 кілометрів від, скажімо, нашого села Глинне. І щоб поставити крапельницю, туди не наїздишся, тим паче, що після крапельниць людина повинна відпочити бодай пару годин. Тобто, у наших селах людей кинули без медичної допомоги, напризволяще. А як же гарантоване Конституцією право на отримання медичної допомоги?» — справедливо дорікає від імені жителів територіальної громади багатодітний батько Микола Кулакевич.
Факти того, що зачинені ФАПи, підтвердили, супроводжуючи обурливими коментарями, у селах Глинне, Познань, Хміль, Дубно, Обсіч, Кам’яне, Будки-Кам’янські, Заболоття, Грабунь.
Поспілкувалися ми і із завідувачами ФАПів деяких із цих сіл.
— У мене по графіку відпустка на квітень, — каже завідувач ФАПом села Дубно Андрій Дробуш. — Відправили мене у відпустку, а також санітарку. ФАП зачинений. Але люди звертаються, і я надаю їм допомогу, попри те, що у відпустці. У нашому селі 816 мешканців, тож ФАП потрібен, бо до амбулаторії у Кам’яному 12 кілометрів. Наші мешканці уклали угоди із сімейними лікарями з Кам’яного, а деякі із Рокитно.
— Усіх трьох медичних працівників та санітарку відправила у відпустку керівник Рокитнівського Центру ПМСД Ірина Барановська. Сказала, що немає чим платити зарплату, — каже завідувач ФАПу села Глинне Галина Лесковець. — Перспектива нашого закладу нам невідома. Тим часом люди хворіють, приходять до нас додому по допомогу. Ми не можемо відмовити, тим більше діткам. Адже тут живемо, знаємо усіх в обличчя й поіменно. То треба у Сірка позичити очі, щоб відмовити. Відпустки у нас фактично нема.
Так само чисто формально у відпустці і сімейний лікар із Кам’янської амбулаторії Володимир Ходакевич:
— Я все одно мушу виходити на роботу, бо електронні направлення виписую тільки я. Зараз пацієнтів приймає моя дружина Катерина Василівна, яка, як і я, сімейний лікар. Я теж виїжджаю на виклики, бо не можу відмовити пацієнтам. Я ж медик.
Люди підмітили, що медики дуже ризикують, коли до них хворі приходять додому, особливо зараз, у період пандемії коронавірусу, бо у них немає таких засобів індивідуального захисту, які вони мали, працюючи у ФАПі. Але медики мають совість і людське співпереживання до хворих, тому надають допомогу навіть у себе вдома.
— Багато мешканців нашого села Глинне (ми це добре знаємо) уклали угоди із сімейними лікарями Рокитнівського центру ПМСД. Але вони на місця виїжджають вряди-годи, фактично всю працю з надання допомоги взяли на себе наші сільські медики, до яких найближче людям добиратися, — кажуть з гурту мешканці села Скаковець, Коханевич, Кулакевич та інші. — А тепер фактично наші медики працюють ще й безплатно у відпустках. І ми дуже вдячні за їхнє благородство, за те, що не кидають нас напризволяще. Ми знаємо з чуток, які швидко ширяться селами, що існує конфлікт у медичній галузі між нашою Березівською і Рокитнівською територіальною громадами. Ми зараз пожинаємо його наслідки. Тому вважаємо, що без втручання арбітрів — Рівненської ОДА та управління охорони здоров’я Рівненської ОДА — його не вирішити.
І справді, якщо не конфлікт, то непорозуміння, про який знають навіть пересічні громадяни, існує. Тож подаю точку зору обох сторін.
Думку керівника Рокитнівського центру ПМСД Ірини Барановської передала дослівно заступник начальника управління охорони здоров’я Рівненської ОДА Олена Гандзюк:
— Я неодноразово зверталася з офіційним листом до голови ТГ Миколи Маринича, щоб він згідно з рішенням Сарненської районної ради подбав про забезпечення функціонування первинної медицини на території Березівської ТГ. За шість місяців він не вжив жодного заходу, щоб функціонували заклади на території територіальної громади, хоча був достатньо поінформований про наслідки, які можуть бути, особливо про те, що в наш договір з НСЗУ я не зможу подати ці структурні підрозділи (маються на увазі ФАПи. — Авт.), оскільки вони (в тому числі вся матеріально-технічна база) передані від 5 січня в Березівську сільську раду. Голова Березівської ТГ Микола Маринич свідомо створив цю ситуацію і не намагається її усувати, — вважає Ірина Барановська.
Хотілося б почути думку і голови Березівської ТГ Миколи Маринича, але, чесно кажучи, і досі він до спілкування був не дуже охочим — додзвонитися до нього проблема з проблем. Більш комунікабельним виявився його заступник Володимир Маринич, який, попри те, що хворіє, дав нам такий коментар:
— У тергромади ще не виготовлена ліцензія на діяльність медичних закладів. Адже лікар, який має керувати і відтак виготовляти ліцензію, повинен пройти курси керівників медичних установ. Вони триватимуть два місяці.
Заклади могли у цей час працювати. Але нам незрозуміла позиція Рокитнівського Центру ПМСД, який відправив наших медиків у відпустки. І це у період пандемії. Адже нам передана лише матеріально-технічна база, а кадри медичні залишаються поки що у штаті Рокитнівського Центру ПМСД. Тож ми не можемо вплинути на кадрові рішення рокитнівчан.
Ми проведемо роз’яснювальну роботу серед населення про те, що якщо вони хочуть, щоб наші медичні заклади працювали стабільно, їм потрібно підтримати місцевих медиків переукладанням угод з місцевими сімейними лікарями, які надаватимуть послуги безпосередньо за місцем проживання. А то виходить так: за пацієнтів з числа мешканців нашої громади кошти отримує Рокитнівський Центр ПМСД, лікарі якого вкрай рідко виїздять до пацієнтів (до Глинного їм 40 кілометрів з селища Рокитного, до Кам’яного — 50), а в багатьох випадках, як справедливо кажуть люди, всі турботи про хворого перекладені на місцевих сільських медиків, які тепер надають меддопомогу фактично безоплатно, бо у відпустках.
Ми підшукали сімейних лікарів для роботи у новоствореному Березівському центрі первинної медичної допомоги. Але все упирається у ліцензію, на виготовлення якої потрібен час. Так само без ліцензії ми не можемо прийняти і сільських медиків. Коло замкнулось, — каже заступник Березівського сільського голови Володимир Маринич.
Свій погляд на проблему повідав нам і депутат Рівненської обласної ради, сімейний лікар Березівської амбулаторії Валерій Редько, який, ймовірно, стане керівником новоствореного Березівського центру первинної медичної допомоги:
— Можна зрозуміти рокитнівців, які економлять кошти, бо при звільненні медпрацівникам наших ФАПів, які поки що у штаті Рокитнівського Центру ПМСД, довелося б виплачувати компенсації за невикористані відпустки, які у нашій чорнобильській зоні тривалі. Відтак вони відправили медиків ФАПів у відпустки. Хоча, на мою думку, не можна було залишати у наш час ФАПи без медиків, потрібно було залишити бодай по одному фахівцю. Колектив нашої Березівської амбулаторії теж з 1 квітня відправили у відпустки. Але ми на добровільних засадах організували чергування лікарів, бо люди хворіють, ми не маємо право залишати їх без допомоги. Ось і сьогодні до обіду я в режимі онлайн навчався на управлінських курсах, а після цього проводив прийом пацієнтів як сімейний лікар. Після отримання ліцензії маємо намір організувати роботу медзакладів так, щоб люди отримували кваліфіковану медичну допомогу.
Заступник голови Рівненської ОДА Сергій Подолін, який опікується питаннями медицини, пообіцяв розібратися у цій ситуації. Ми відстежуватимемо, чи відкриються ФАПи у Березівській територіальній громаді, і повідомимо про це читачів. Адже територіальна громада з населенням 14,5 тисячі чоловік не повинна залишатись без первинної медичної допомоги.
Рівне.
