Хто збагатиться на мільйони гривень, про які тепер мріють власники  наділів, котрі вирішили продавати паї?

Питання, скільки можна буде вторгувати за ті кілька гектарів, що ними володіють селяни, не дають спокою тисячам. Адже більшість не готова самостійно їх обробляти. А розуміючи, що орендарі ось-ось почнуть скуповувати чорноземи, кожен складає свою ціну на власний шмат.

Зізнатись, випадково підслухана в приміському автобусі розмова між двома літніми жінками насторожила:

— То що думаєте робити зі своїм паєм, коли почнуть купувати?

— Та продам. Що мені з тих кількох центнерів пшениці, що наш фермер дає восени? Та й грошима брати — то вже ніщо. А так буде 20—30 тисяч доларів, то можна й квартиру в Хмельницькому дітям купити.

— А хіба стільки дадуть?

— Чого ж ні? Усі ж кажуть, що в нас дуже добра земля. Значить, і дорога. Не за кілька тисяч гривень же її віддавати.

Не продешевити

Саме про це думають нинішні власники гектарів. І при цьому мало хто знає дійсну вартість свого наділу. А ще менше — скільки за неї можуть запропонувати на земельному ринку. Багатьох, очевидно, навіть подивують реальні цифри.

Як свідчать показники нормативної грошової оцінки сільгоспугідь, оприлюднені ще на початку року Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, у країні вартість гектара ріллі коливається в межах 21—33 тисяч гривень. На Хмельниччині — 30 477 гривень, і це на порядок менше від того, на що дехто сподівається. Варто розуміти, що ці цифри не є ринковою вартістю. І все ж вони є певним орієнтиром при її формуванні.

То де помилка: чи занадто завищені очікування, чи сильно зменшена оціночна вартість?

Є те й інше. Думається, своє слово мали б сказати незалежні експерти. Причому не тільки українські. Адже світ уже давно склав ціну на таке багатство.

Та й нинішня практика обігу земель, а вона, треба визнати, існує навіть попри те, що гектари для ведення товарного сільгоспвиробництва офіційно не продаються і не купуються, свідчить про розцінки, котрі не збігаються з офіційними орієнтирами.

Про тіньову земельну оборудку на 11 мільйонів гривень розповіли податківці. А розпочалась вона з того, що у 2018 році посадовець придбав ділянку за 30 тисяч гривень. Чому вона була продана за таку символічну суму — це тема окремої розмови. Та надалі внаслідок певних маніпуляцій з документами на право власності її вартість різко збільшилась, і вже через рік після купівлі становила 11 мільйонів(!) гривень. Можливо, така метаморфоза залишилася б поза увагою податківців, якби не те, що саме за таку високу ціну ділянка була придбана її новим власником, і за неї не було сплачено ані гривні податку. Кошти, як не важко здогадатись, мали піти в кишеню того самого чиновника.

Він не продешевив. І все було б добре, якби сплатив податки. Але цікаво знати, скільки ж насправді вартувала та земля? Чому один отримав за неї копійки — інший мільйони? Чи це не яскравий приклад того, що саме так можна буде придбати наділи в селян, щоб потім «наварити» на них величезні статки? Якщо це можливо тепер, то чи працюватимуть запобіжники в майбутньому?

За безплатне заплатили сповна

Мільйонні суми вже ходять у «земельному обігу». Як приклад, історія шахрайства, у яку втрапили п’ять мешканців Теофіполя. Усі разом вони не пошкодували півмільйона гривень на те, щоб отримати у власність кілька ділянок для ведення особистого селянського господарства. До речі, такі держава надає безплатно. Але хто може взяти?

Охочі добре знають, що за «безплатне» треба добре заплатити. Тому мільйонні розцінки навіть не викликали сумніву. Єдине, що не спрацювало цього разу, — гроші зібрав шахрай. Він не збирався нікому їх передавати. Коли потерпілі це зрозуміли, звернулись до поліції.

Думається, якби за згадану суму їм вдалось отримати землю, ніхто й не апелював би до правоохоронців. А в цій ситуації обурило те, що просто натрапили на шахрая.

У тому, що торгівля землею в різних завуальованих формах йде повним ходом, мало хто сумнівається. І це є головним аргументом прихильників земельного ринку, мовляв, нехай усе буде відкрито і прозоро.

Добре, якщо так і буде. Але якщо просто легалізується те, що нині є шахрайством і злочином?!

На кону — значні суми

Коли податківці чи правоохоронці починають детально вивчати різні оборудки із землею, спливають цифри з багатьма нулями. Але в офіційних паперах, як правило, значаться зовсім інші суми, які довго ніхто не помічав.

А от тепер прокурори регіону оприлюднили не один факт, коли землі, зокрема й сільгосппризначення, роками використовували за договорами оренди з мізерною платою. І це не в останню чергу через те, що заниженою була нормативна грошова оцінка самої землі.

Нині у представників місцевих органів влади наче й не повинно бути проблем з отриманням інформації щодо нормативної грошової оцінки кожної ділянки. Це дає змогу правильно розрахувати розмір орендної плати і звірити її з раніше укладеними договорами оренди. Та в більшості випадків представницькі органи територіальних громад цього не роблять і зі змінами в договорах не поспішають, розповідають у прокуратурі.

Тільки останнім часом прокурори виявили 240 договорів оренди земель державної та комунальної власності сільгосппризначення загальною площею понад 8,6 тисячі гектарів, де розмір нормативної грошової оцінки ділянок було занижено.

Через це бюджети територіальних громад недоотримали величезні кошти. Тільки після втручання правоохоронців щорічний розмір орендних платежів у 119 договорах вдалось збільшити майже на сім мільйонів гривень.

Так, між Смотрицькою селищною радою та фермерським господарством, котре понад десять років орендувало 155 гектарів, було укладено додаткову угоду, яка збільшила розмір орендної плати у вісім разів: із 45 тисяч гривень до 350 тисяч.

Більш як у двадцять разів — із 9 тисяч до 192 тисяч гривень — вдалось підняти щорічний платіж за використання ще одним орендарем ділянки у 62 гектари. І цей список можна продовжити.

Прокурори намагаються обстояти інтереси держави й повернути їй втрачені кошти. Але хто обстоюватиме інтереси селян, коли вони стануть учасниками земельного ринку? Навіть тепер далеко не всі задоволені запропонованими сумами орендної плати. А що ж буде, коли розпочнеться торгівля? Хто тоді збагатиться на ті мільйони, про які тепер мріють власники наділів?

Хмельницька область.