На знімку: учасники конгресу під час відвідування Кам'янської Січі.

Колись цією дорогою чумаки прямували до Криму по сіль. Нині ентузіасти своєї справи з Тавричанської, Асканійської та Присиваської об’єднаних територіальних громад, а також міст Берислав, Каховка й Нова Каховка вирішили започаткувати тут туристично-інвестиційний проект під назвою «Соляна дорога». Пролягатиме цей маршрут до морів. А те, що на цьому шляху є де зупинитися що подивитися і просто гарно відпочити, переконалися учасники VII Таврійського туристичного конгресу, який проходив у Новій Каховці і метою якого було поділитися досвідом, правильно розставити акценти, налагодити комунікації між усіма учасниками і скоординувати надавачів послуг. Одне слово, зробити туризм у цьому краї пріоритетом, адже, як наголошували його учасники, туризм давно став економічною категорією. Важливість цього заходу полягає ще й у тім, що нині ця галузь через ковідні обмеження переживає не кращі часи, а отже, потребує підтримки і спільних виважених кроків. Допомагають у реалізації проекту «Соляна дорога» експерти з США, Німеччини, які вже мають схожий досвід.

Туризм як категорія економічна

Як poзпoвiв керівник ГO «Aгeнція peгіoнaльнoгo poзвитку Taвpійcькoгo oб’єднaння тepитopіaльниx гpoмaд» Пaвлo Яpмій, мapшpут poзpoбили opгaнізaції, які пpaцюють у туpиcтичнoму бізнecі, пpeдcтaвники гpoмaдcькocті тa міcцeвa влaдa. «Цeй мapшpут мaйжe пoвтopює мapшpути cтapoдaвніx чумaків, які були oдними з пepшиx підпpиємців нa Xepcoнщині. Туpиcти відвідaють чимaлo пaм’ятниx міcць тa цікaвинoк», — кaжe Пaвлo Яpмій. Зa йoгo cлoвaми, зaпpoвaджeння мapшpуту «Coлянa дopoгa» — cпpoбa пoзбaвити область cтaтуcу зapучникa літньoгo туристичного ceзoну, кoли відпoчивaльники пpoїжджають лишe нa мopcькі узбepeжжя. Мета такого конгресу — ще й об’єднати громади, які б не конкурували, а працювали в одному напрямі та передавали туриста з рук у руки. Загалом проект об’єднує 36 туристичних локацій та майже півтора десятка інвестиційних пропозицій.

«Останніми роками тенденція така, що туристична галузь та сфера обслуговування займають дедалі більше місця у структурі економіки регіону. І ми маємо реагувати на ці зміни та відгукуватися на нові запити. Хоч як це парадоксально звучить, але туризм — це не розваги, а кропітка, планомірна і відповідальна робота», — зазначив міський голова Нової Каховки Володимир Коваленко. Він також наголосив, що Таврійський регіон цілком заслужено має право стати справжнім туристичним магнітом.

І над цим працюють тут досить результативно, в чому могли переконатися всі учасники конгресу, зокрема й журналісти, заслухавши представників цієї сфери та побувавши на унікальних туристичних локаціях проекту «Соляна дорога». Загалом це ціла мережа інфраструктури історичних родзинок і зеленого та агротуризму, які розміщуються на перетині західної і східної цивілізацій та вражають своїм спокоєм і величчю водночас.

Нова Каховка — місто тисячі джерел

Якщо ж говорити про велич, то її помічаєш одразу на під’їзді до Нової Каховки. Ідеться про Каховську ГЕС, що її збудували на Дніпрі, яка стала нижньою сходинкою Дніпровського каскаду гідроелектростанцій. Спорудження Каховського гідровузла дало поштовх до виникнення міста Нова Каховка. З’явилося воно на місці колишнього селища Ключове. Населений пункт мав таку незвичайну назву завдяки кришталево чистим джерелам.

Ці джерела б’ють із-під землі тут і понині, а люди, прогулявшись вздовж центрального парку, запросто п’ють із них воду. Тут також спорудили купель. Тож не випадково Нову Каховку називають джерельним містом. Нещодавно «Агенцією регіонального розвитку» було започатковано бренд, який так і позиціонує Нову Каховку як місто тисячі джерел. А для туристів є навіть спеціальна екскурсія. До речі, учасникам конгресу свою авторську ранкову прогулянку «Мелодія джерельної стежини» презентував Павло Ярмій.

Проте не лише водними локаціями багата Нова Каховка. Тут багато історичних, культурних і духовних місць. Загалом це мальовничий та неймовірно затишний куточок Херсонщини, в якому просто необхідно побувати. Найперше місто вражає своїми зеленими шатами, а головний парк, створений за проектом Степана Фалдзінського на узбережжі Дніпра, по праву вважають пам’яткою садово-паркового мистецтва. Щоб створити його, довелося вивезти 25-сантиментровий шар піску, натомість доставили чорнозем із дніпровської заплави. Саджанці творець парку привозив із багатьох місць нашої країни і навіть з-за кордону. Тож тепер тут можна побачити бананове дерево чи японську софору. Тут розташований природний комплекс відпочинку для дітей та дорослих «Казкова діброва».

А ще в Новій Каховці ви знайдете справжній музей під відкритим небом. Ідеться про так звані «кам’яні вишиванки». Їх розміщено мало не на всіх будівлях, які було зведено на початках будівництва міста. Завдячувати за це містяни мають Олександрові Довженку. Він знімав тут свою знамениту «Поему про море» і саме він надіслав листи до можновладців та Київської академії архітектури із проханням направити до Нової Каховки майстрів, які б оздобили невиразні фасади. І так сталося, що оформляв ці будівлі однофамілець славетного кінорежисера Григір Довженко, представник української школи «бойчукістів». У панно, що «квітнуть» на фасадах, майстер вклав рослинні орнаменти, а у візерунках простежується зв’язок з мистецтвом українського модерну та народною вишивкою: тут і різноманітні квіти, й виноград, і колоски пшениці, вазони, куманці, «дерева життя». Віднедавна в місті навіть є окрема екскурсія «Кам’яні вишиванки». Є в місті і власний музей. До речі, одна з його унікальних знахідок — зуб мамонта. Його тут знайшли під час будівництва Каховської ГЕС.

Ще один спадок Новій Каховці дістався від колоністів. Тут розташовується завод марочних коньяків «Таврія» — одне з ключових виноробних підприємств України. Підприємство було засновано французько-швейцарськими колоністами в далекому 1889 році. Фактично це вони відкрили, що на тодішніх пісках можна вирощувати гарний виноград, і розпочали свою справу. Після приходу більшовиків колоністам довелося залишити насиджені місця, утім, заводу вдалося вижити і навіть посісти гідне місце у своїй галузі. Про все це вам розкажуть у музеї цього виробника елегантних напоїв.

Козацька автентика і природна краса

А загалом у регіоні не рідкість предмети побуту скіфсько-сарматської доби та козаччини. І хоча, на думку багатьох істориків, Каховська ГЕС задумувалася не лише з метою «напоїти» водою міста далі по Дніпру, а й щоб знищити українську самоідентичність, адже, як відомо, всі тоді мали стати радянським народом. Тому «під роздачу» потрапили саме козацькі святині — треба було стерти згадку про славне минуле. Утім, саме на Херсонщині вдалося якимось чином вберегти справжню автентичну Січ. Нині це єдина Січ, де можна проводити дослідження, робити висновки про життя та побут козаків і відчути справжній неповторний дух козацтва, тому що всі інші Січі затоплені. Розташована вона в Бериславському районі на розі, утвореному впадінням річки Кам’янка в долину Дніпра, в дуже мальовничому місці. Козаки осіли на Кам’янській Січі після того, як втратили свою землю після Полтавської битви. Дослідники не раз знаходили тут люльки, монети, кавові піали, тож розкопки тривають. Крім цікавинки для науковців, це місце є й своєрідним магнітом для подорожуючих, адже саме тут вас зустрінуть справжні козаки, тут можна побачити козацький похідний табір, тут вас пригостять козацьким кулешем. Тому не випадково на Кам’янській Січі завжди людно. Тут уже традиційно відзначають День Конституції і День Незалежності.

А головна святиня Кам’янскої Січі — поховання Костя Гордієнка, який увійшов у світову історію як один із двох найвидатніших кошових отаманів. З ним рахувались шведські та польські королі, кримські хани і турецькі султани. Саме на берегах Дніпра в Кам’янській Січі свого часу Кость Гордієнко та Пилип Орлик записали перші права і вольності війська Запорозького.

Тут, у Бериславському районі, на туристів також чекають водоспади, плавні дельти Дніпра та унікальна Введенська дерев’яна церква.

А поціновувачам старовинної архітектури буде цікаво відвідати руїни міста-фортеці Кизикермен та палацу князя Трубецького.

Світова перлина Асканія-Нова

У цьому місці зупиняється час і розширюється всесвіт, сказав хтось із відомих про Асканію-Нову. І це насправді так. Ще на під’їзді до заповідника ми запримітили величезні отари косуль, оленів, ще якихось звірів, а над головами ширяло різноманітне, відоме і не зовсім, птаство. До речі, весна і початок літа — найкраща пора для відвідин заповідника: тут можна одразу осягнути всю палітру кольорів і відчути запахи нашого південного краю, побачити, як цвіте ковила.

Утім, якщо ви якимось чином не потрапили до Асканії-Нової, можна компенсувати це у так званому українському Тайвані. В усі часи тут водилися унікальні представники фауни південної України. На превеликий жаль, навколишні землі почали масово розорювати і для тварин виникла загроза. Тоді місцевий ентузіаст, депутат обласної ради Сергій Дроздік поставив собі за мету зберегти залишки і відродити первозданний вигляд місцини. Так із різних куточків країни була завезена велика кількість тварин: ланей, оленів, муфлонів. Тут виростили і відпустили у вільний простір понад три сотні фазанів, відновлюють і популяції риб у місцевому ставку. Тож кожен може доторкнутись до дикої природи без шкоди для себе і тварин. А в планах пана Сергія — створення цілісного туристичного комплексу, що дасть можливість затриматись відвідувачам серед чудових краєвидів «Парку Тайван» на довше.

Поєднати одразу кілька локацій

Загалом екскурсійні маршрути «Соляної дороги» будують так, щоб поєднувати в собі кілька локацій. Наприклад, один із турів включає відвідування біосферного заповідника «Асканія-Нова» та гастротур, коли туристи зможуть посмакувати мармуровим м’ясом та відвідати козину ферму й сироварню в Мар’янівці. А ще на Херсонщині мало не одними з перших почали вирощувати аспарагус і шафран. Варто зазначити, що загалом край вражає розвитком місцевих фермерських господарств і крафтових виробництв, подивували також цифрові рішення для їх промоції. Приміром, на платформі «Це крафт» можна зручно замовити якісні смаколики від локальних виробників. «Усі наші учасники дуже добре усвідомили, що туризм — це в першу чергу додавання зусиль кожного помножене на унікальний природний ресурс, і невпинно над цим працюють», — каже директор Новокаховського комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку» В’ячеслав Костенюк.

А щоб співпраця була ще ефективніша, під час конгресу було підпиcaно кілька меморандумів. Зокрема, між керівниками 14 об’єднаних територіальних громад Херсонщини щодо роботи у кластері «Соляна дорога». Не менш значущими стали регіональні меморандуми «Нова Каховка—Кирилівка», «Нова Каховка—Генічеськ» та «Нова Каховка—Скадовськ». Це має дати новий поштовх для розвитку громад і області загалом, а співвітчизникам довести, що відпочинок на півдні нашої країни може бути не гіршим, ніж деінде за кордоном. Адже в нaceлeниx пунктax Xepcoнщини міcцeвими підпpиємcтвaми cтвopeнo чимaлo цікaвинок, які мoжнa пoкaзувaти туpиcтaм упpoдовж уcьoгo poку.

Фото автора.