Як повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України Василь Шендеровський, «цього моменту вчені, колектив Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя, мешканці Гримайлова чекали понад три роки. Міжнародний астрономічний союз (IAU) назвав малу планету ім’ям Івана Пулюя (226858) Ivanpuluj = 2004 TY 13, про що повідомлено в Bulletin WGSBN (робоча група з питань номенклатури небесних тіл), Vol.1, № 1, 2021, May 14, p. 24». Василь Шендеровський наголошує, що так наукова спільнота вшанувала видатного українського вченого, напрацювання якого були знані в Європі, у рамках відзначення 175-річчя від дня його народження.
Народився відомий фізик у 1845-му у селищі Гримайлів на Тернопільщині. Навчався у Віденському і Страсбурзькому університетах, у 1874—1875 роках викладав фізику, механіку та математику у Військово-морській академії у місті Фіюме (Хорватія), де сконструював прилад для вимірювання механічного еквівалента теплоти. Розробка була відзначена срібною медаллю на Всесвітній електротехнічній виставці у Парижі (1878). Очолював кафедру фізики Німецької вищої технічної школи у Празі. Тут створив першу в Європі кафедру фізики і електротехніки, якою керував понад 30 років. У 1888—1889 рр. був ректором цього навчального закладу.
Іван Пулюй системно займався фундаментальними дослідженнями природи та властивостей Х-променів, названих рентгенівськими. У січні 1896-го він зробив та опублікував фотографії, зроблені за допомогою Х-променів, а 13 лютого статтю про їх походження та фотографічну дію подав у «Доповідях Віденської академії наук». Відкривачем рентгенівського проміння вважається німецький учений Вільгельм Конрад Рентген, який 28 грудня 1895-го опублікував повідомлення «Про новий тип променів». Утім, уже чотирнадцять років існувала «лампа Пулюя», яка випромінювала такі промені. Український учений першим почав використовувати Х-проміння у медицині та зробив першу у світі рентгенограму всього тіла пацієнта.
Іван Пулюй разом з Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким здійснив перший повний переклад Біблії на українську мову, який був опублікований у 1903 році Британським біблійним товариством. Видатному діячеві належать і такі слова: «Немає більшого гонору для інтелігентного чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю».
