Що з цього приводу думає законодавець? По відповіді на ці запитання «Голос України» звернувся до народного депутата Володимира Крейденка, заступника голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури.

— По-перше, хочу запевнити суспільство, що законодавець з цього приводу не думає, а вже діє. Передусім нагадаю, що шляхи розв’язання цієї глобальної проблеми наш комітет почав шукати за ініціативою Президента Володимира Зеленського. Завдання було поставлене глобальне — зробити українські річки судноплавними. Співавторами законопроекту про внутрішній водний транспорт № 1054 були всі члени Комітету транспорту та інфраструктури, без винятку. Нині революційний закон уже прийнято. Він не лише дає зелене світло судноплавству, а й спонукатиме до відродження річок. Закон набув чинності, а повноцінно запрацює, гадаю, за півроку. Маю надію, що наші найбільші річки, такі як Дніпро і Дунай, уже в наступному сезоні зможуть стати судноплавними, дати людям нові робочі місця.

— Для цього треба почистити річки. Хто це робитиме і за які гроші?

— Так, річки треба чистити, бо на деяких уже «повиростали» острови. Нині в Україні вважаються судноплавними три-чотири річки, але і вони у дуже занедбаному стані. А для судноплавства водна магістраль повинна бути прийнятної для проходження суден глибини. Має бути й одна стандартизація щодо річок, це, до речі, ще й одна з вимог Євросоюзу. Адже для того, щоб з нами можна було співпрацювати, треба, щоб і в Україні діяли правила і стандарти, зрозумілі для кожного іноземця, щоб з європейських річок судна вільно могли водним шляхом заходити і в Україну. У співпраці з Україною в плані розвитку судноплавства дуже зацікавлені голландці. У них водний транспорт обслуговує 70 відсотків усього товарообороту країни. Вони кажуть, що у нас колосальний потенціал — і внутрішній, і з виходом на кордони. Тож нам є сенс говорити і про розчищення Дунаю, і про налагодження співпраці з тими країнами, де протікає Дунай.

Щоб не витрачати кошти на розчищення річок, оголошуватимемо конкурс на проведення цих робіт. Підприємство, яке поглиблюватиме русло річки, користуватиметься добутим піском для його подальшої реалізації. Тобто частина піску йтиме на покриття впадин у річках, а решта — видобуватиметься як будівельний матеріал. Як ми впевнилися, чимало вітчизняних компаній зацікавлені саме в таких роботах. До того ж, очищення річок — це додаткові робочі місця для населення.

Почистяться річки — відкриється рух транспорту. Річкові перевезення — це додаткові вакансії для людей. Руки знадобляться і на суднобудівних заводах, і в приватних компаніях, які вийдуть на річку, в портах, терміналах, підприємствах, які підтримуватимуть інфраструктуру водної артерії. До речі, за оцінками економістів, одне робоче місце на суднобудівних і ремонтних заводах дає ефект у створенні 10 робочих місць у суміжних галузях.

На повну запрацює річковий флот — частково знімемо навантаження і з українських доріг. Прораховано, що 1 мільйон тонн вантажів, що перевозяться річкою, заощаджує 1 мільярд гривень на ремонт доріг упродовж чотирьох років.

— Фактично це глибинне реформування галузі... Що нового запроваджує закон, чого ще в українській практиці не було?

— Так, це революція на воді. Реформа внутрішнього водного транспорту здатна якісно змінити весь ринок перевезень у країні. Зауважу, що прийнятий закон регулює не лише діяльність внутрішнього водного транспорту, його функціонування та

розвиток, а й інфраструктуру, вантажні та пасажирські перевезення, внутрішнє судноплавство та безпеку майна, яке затонуло на внутрішніх водних шляхах. Документ дозволяє лібералізувати ринок річкових перевезень, допустивши судна під іноземним прапором, стимулювати міжнародну торгівлю, а також провести дерегуляцію галузі шляхом запровадження безплатного проходження шлюзів і часткового звільнення суден внутрішнього плавання від зборів у морських портах. Між іншим, ЄС, у разі ухвалення цього закону, обіцяв Україні нові інвестиційні програми. Чекатимемо...

Також у законі передбачено створення Державного фонду розвитку внутрішніх водних шляхів для забезпечення утримання судноплавних шлюзів на Дніпрі у належному технічному стані, адже понад 75 відсотків з них є зношеними. Нині створюється спеціальний річковий фонд, куди надходитимуть і певні податки з пального, яким заправлятиметься водний транспорт (за аналогією з автомобільним). Завдяки надходженням до цього фонду все намічене і реалізовуватиметься.

А ще цим законом ми поновлюємо регулярні пасажироперевезення річковим транспортом — повертаємо на річки «Ракети», якщо пам’ятаєте. І перевізники вже цікавляться умовами виходу на цей ринок. Адже квитки на річковий транспорт у рази дешевші, ніж на потяг, літак чи навіть регулярні автобусні перевезення. Сучасний річковий транспорт, який успішно функціонує у розвинутих країнах Європи, є альтернативою усім видам перевезення вантажів та включений до мультимодальних ланцюгів постачання, породжуючи нову економічну діяльність уздовж річки та створюючи робочі місця. І ухвалений закон — це лише перший крок на шляху до запровадження в нашій державі саме такого європейського підходу до внутрішнього водного транспорту. Я упевнений, що уже з наступного року ухвалений закон запрацює на повну силу.

Підготувала Ірина ШАТРОВА.

Фото надано прес-службою народного депутата.