Про перші результати роботи та подальші перспективи розвитку району — наше інтерв’ю.

— Олексію Вікторовичу, як ви оцінюєте ситуацію в очолюваному вами районі?

— Унаслідок бойових дій різних ступенів руйнації зазнали об’єкти інфраструктури та житловий фонд. Значна площа земель сільськогосподарського призначення не обробляється, оскільки не проведено обстеження на наявність вибухонебезпечних предметів і є загроза для життя працівників сільгосппідприємств. У зв’язку з цим аграрії зазнають збитків, місцеві бюджети також втрачають надходження.

У 2020 році у Світлодарській і Торецькій громадах вибори не відбувались, там утворено військово-цивільні адміністрації. Якщо Торецька ВЦА повноцінно працює, то у Світлодарській ВЦА склалась інша ситуація.

Оскільки керівник Світлодарської ВЦА не призначений і сесії за участю обраних депутатів не відбуваються, то не вирішуються й важливі питання життєдіяльності громади. В ОТГ не створено ЦНАП, тому адміністративні послуги населенню громади тимчасово надає ЦНАП при Бахмутській райдержадміністрації.

Серед пріоритетних завдань райдержадміністрації — життєзабезпечення району, сприяння повноцінній роботі громад за всіма напрямами й надання населенню якісних соціальних послуг.

В економіці району бентежить тенденція до скорочення виробництва й вивільнення людей на ПрАТ «Бахмутський Аграрний Союз», переведення на 4-денний робочий тиждень працівників Вуглегірської ТЕС ВАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО».

Пріоритетами є відновлення інфраструктури, сприяння розвитку підприємництва й створення робочих місць, залучення інвестицій.

Спільно з громадами активізуємо й роботу з енергоефективності. В районі, крім Бахмута, цьому питанню не приділялося достатньо уваги.

— Як вплинули зміни в адміністративно-територіальному устрої на життєдіяльність Бахмутчини?

— Звичайно, ці зміни стосувалися повноважень райдержадміністрації та органів місцевого самоврядування, але, до прийняття закону про місцеві державні адміністрації, ми насамперед допомагаємо громадам стати на ноги. Наше завдання також — не допустити закриття об’єктів соціальної сфери, зокрема медицини. Адже у межах реформування відбулася передача 74 об’єктів бюджетної сфери спільної власності у власність 7 територіальних громад району.

Відносини райдержадміністрації з громадами будуються на засадах підтримки і партнерства. Новоствореним Світлодарській і Часовоярській територіальним громадам, де багато що треба починати з нуля, допомагаємо в юридичних, бюджетних, майнових, організаційних питаннях. Це сприятиме їх розвитку, підвищенню доступності та якості публічних послуг для жителів територій, якими ми спільно опікуємось.

— Чи допомагає у розв’язанні проблем обласна влада? Яким є сприяння з боку міжнародних організацій?

— Ми взаємодіємо з обласною державною адміністрацією та іншими органами виконавчої влади вищого рівня насамперед у відновленні житла, пошкодженого внаслідок бойових дій. Будівельні матеріали для цього район отримує з регіонального матеріального резерву. Облдержадміністрація допомагає й з ремонтом доріг та шляхопроводів.

Завершено роботи з відновлення шляхопроводу на трасі М-03 Київ — Харків — Довжанський за програмою Президента України «Велике будівництво». Запуск шляхопроводу скорочує час руху між населеними пунктами й дає змогу перенести маршрути руху вантажівок та важкої техніки за межі населених пунктів.

Вирішенню соціально-економічних питань сприяє тісна взаємодія з міжнародними благодійними організаціями, які реалізують свої програми і проекти в Україні: АКТЕД, «ADRA Ukrainе», Міжнародний комітет Червоного Хреста, «Людина в біді», «Лікарі світу».

У смт Миронівському за сприяння організації АКТЕД відкрито насосну станцію. За допомогою Червоного Хреста в смт Луганському відремонтовані амбулаторії. Чималу підтримку медзакладам прифронтової зони надають Благодійний фонд

«Прем’єр Уржанс Інтернасьональ», Червоний Хрест, філія Асоціації «Medicos del Mundo».

— Якою є ситуація у прифронтових містах і селищах?

— Майже всі населені пункти Світлодарської громади та Торецької ВЦА розташовані на лінії зіткнення та входять до 5-кілометрової зони, де існує реальна загроза обстрілів. Ситуація тут ускладнена й тим, що частина прифронтової території потребує розмінування.

Унаслідок бойових дій житловий фонд на цій території зазнав значної руйнації. Не надаючи погодження режиму тиші, представники ОРДЛО гальмують проведення аварійно-відновлювальних робіт у Травневому та Гладосовому й проведення комісійного обстеження зруйнованого житла для призначення грошової компенсації його власникам.

У рамках обласної програми із залученням регіонального матеріального резерву в 2021 році заплановано відновити на території району 122 житлові будинки та 16 об’єктів інфраструктури. З початку року силами ДСНС уже відновлено 29 пошкоджених осель.

Розуміючи потреби мешканців прифронтової зони у соціальних послугах, ми залучили до прийому громадян у Світлодарській міській раді фахівця управління соціального захисту з підключеним до програмного комплексу робочим місцем. Але проблеми в цьому плані залишаються.

Близькість лінії зіткнення негативно впливає й на роботу сільгосппідприємств, з огляду на наявність вибухонебезпечних предметів і неможливість своєчасної обробки земель через порушення режиму тиші. До того ж за наявності фортифікаційних споруд частина земель не може бути використана за призначенням. Раніше траплялись випадки пошкодження техніки внаслідок обстрілів.

У ПрАТ «Бахмутський Аграрний Союз» — найбільшому підприємстві промислового свинарства в Україні — через періодичні обстріли мали місце руйнування інфраструктури, загибель поголів’я свиней. Порушення виробничих зв’язків, відтік фахівців, пошкодження інфраструктури та майна негативно вплинули й на фінансовий стан господарства.

Небезпечним для довкілля стає й ставок-накопичувач із відходами виробництва. Відсутність безпечного доступу до нього внаслідок військових дій та інші негативні фактори здатні спровокувати екологічну загрозу й спричинити надзвичайну ситуацію.

— Якою є мережа освітніх закладів району?

— У Бахмутському районі 136 закладів освіти, з них 63 — середньої, в яких загалом 17 706 учнів, і 73 — дошкільної освіти, які відвідують 10 455 малюків.

Для освітньої сфери є актуальним поліпшення матеріально-технічної бази, оснащення класів комп’ютерною технікою та новим сучасним обладнанням.

Упровадженню засад Нової української школи сприяє поповнення матеріально-технічної бази, але не завжди громади своєчасно освоюють кошти відповідної субвенції.

Одне із болючих питань — стан будівель шкіл, більшість яких побудовані в 1950—60-ті роки минулого століття й давно потребують реконструкції.

За кошти місцевих бюджетів учнів підвозять до навчальних закладів, але існує потреба в оновленні автопарку шкільних автобусів. Адже деякі транспортні засоби на ходу вже понад 10 років, як це є у Званівській та Сіверській ТГ.

Проблемний стан автодоріг до Світлодарська, Званівської та Сіверської ТГ впливає й на погодження маршрутів для шкільних автобусів із Нацполіцією.

— Як функціонує сфера житлово-комунального господарства?

— ЖКГ представлено повним спектром підприємств — надавачів комунальних послуг. Бахмут до 2021 року мав статус міста обласного підпорядкування, самостійно керував міськими об’єктами житлово-комунального господарства. Місцевою владою була проведена значна робота із залучення інвестицій, зокрема й іноземних.

Об’єкти ЖКГ на селі менш привабливі для інвестування, але місцеві ради намагаються залучати позабюджетні кошти задля їх розвитку.

За допомогою міжнародних організацій зведено водонапірні башти у смт Луганське, с. Роздолівка, модернізовано водозабірну станцію в смт Миронівський, закуплено матеріали для виконання ремонтних робіт, відновлюється пошкоджений житловий фонд.

Для сфери ЖКГ району властиві такі самі проблеми, що й у країні.

Об’єкти водопровідно-каналізаційного господарства чотирьох місцевих рад (Світлодарської, Миронівської, Луганської та Новолуганської) фактично розташовані на лінії зіткнення, що ускладнює їх роботу, обмежує доступ обслуговуючого персоналу до об’єктів.

У разі виникнення аварійних ситуацій витрачається багато часу на узгодження термінів проведення робіт і встановлення режиму тиші. Це стає причиною невиробничих втрат ресурсів і збитків підприємств, позбавляє населення житлово-комунальних послуг.

— Як діє мережа медичних закладів?

— У районі функціонують 14 закладів охорони здоров’я, з них до первинної ланки входять 5 центрів первинної медико-санітарної допомоги, вторинної ланки — 4 багатопрофільні лікарні інтенсивного або планового лікування, 2 міські лікарні, 2 міські стоматологічні поліклініки.

Медичні заклади вторинної ланки, як і первинної, уклали договори з НСЗУ, що дає змогу лікарням і поліклінікам отримувати фінансування з держбюджету.

Виділяють кошти з місцевих бюджетів і територіальні громади. Завдяки цьому заробітна плата медичним працівникам виплачується своєчасно, здійснюється оплата за енергоносії. Втім, виникає необхідність і у додатковому фінансуванні.

З метою покращення медичного обслуговування та з урахуванням потреб населення в селищі Новолуганське будується амбулаторія загальної практики сімейної медицини, введення якої в експлуатацію заплановане на І півріччя цього року. 37 населених пунктів району розташовані на лінії зіткнення, й питанню медичного обслуговування мешканців, які тут проживають, приділяється особлива увага. Взаємодія та співпраця райдержадміністрації з міжнародними благодійними організаціями надає можливість жителям отримати послуги, які є унікальними в Україні: транспортування пацієнтів у лікарні вторинного та третинного рівня та діагностичні центри, надання грошових ваучерів на діагностику в приватних лабораторіях для проведення обстежень, соціальний та психологічний супровід пацієнтів за місцем проживання.

— Які найближчі плани ви прагнете втілити?

— У найближчих планах — налагодження ефективної взаємодії з територіальними громадами для залучення інвестицій для відновлення інфраструктури району, пошук резервів надходжень до бюджету, створення нових робочих місць.

З огляду на зміни у законодавстві, більш пильної уваги потребують питання земельних відносин і посилення контролю за використанням землі.

У співпраці з облдержадміністрацією, громадами й надалі відновлюватимемо пошкоджений житловий фонд, налагоджуватимемо транспортне сполучення, створюватимемо більш комфортні умови для життя наших громадян.

Біографічна довідка

Олексій Рослов із серпня 2000 року по січень 2015-го проходив службу в органах внутрішніх справ у Донецькій області. Закінчив Донецький інститут внутрішніх справ при Донецькому національному університеті за спеціальністю «Правознавство», кваліфікація спеціаліст — юрист. Із грудня 2019 року по березень 2021-го — голова Костянтинівської районної державної адміністрації. Із березня 2021 року — голова Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області. Навчається у Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Фото Бахмутської районної державної адміністрації.