Комбайни заледве встигають заповнювати зерновози.
І нібито є чому радіти: попри тривалі дощі, котрі перетворили поля на болота, зернових та зернобобових культур на середину липня скосили на 411 тисяч га з засіву у 790 тисяч га, зібравши 1,7 мільйона тонн збіжжя. І врожайність краща порівняно з минулим посушливим сезоном — 41,4 ц/га замість торішніх 32 ц/га. Та кількість не компенсує якості — а з нею подекуди проблеми. І насамперед із пшеницею: її, бідолашну, так вимочило, що колос і перед жнивами не звичного золотаво-жовтого кольору, а якийсь коричнево-сірий — клейковину з нього просто вимило. А з таким низьким її вмістом замість продовольчого зерна принаймні третього класу отримаємо здебільшого фуражне. Втім, ситуація хоч і складна, та все ж не буде катастрофою для продовольчого ринку в регіоні, запевняє в. о. директора департаменту розвитку сільського господарства та зрошення ОДА Маргарита Степанова.
— Де в господарствах жорстко дотримувалися агротехнологій, зможуть зібрати бодай частину продовольчого зерна. Хоча за всіма прогнозами десь 60—70 відсотків озимої пшениці до третього класу не дотягне. Попри це і за такого сценарію для потреб регіону продовольчого зерна вистачить із надлишком. Його потрібно 141 тисячу тонн, а очікуємо вдвічі-втричі більше, — оптимістично налаштована Маргарита Степанова.
Хоча є й інша проблема. Зібране збіжжя ділки починають активно скуповувати, підганяючи зерновози просто під комбайни (за тонну щойно дозрілої пшениці дають мізерні 4,8—5 тисяч гривень «чорним налом»). І цілком можливий сценарій, за якого вирощене в області продовольче зерно влітку-восени тисячами тонн попливе до Туреччини чи Єгипту. А переробні підприємства краю ближче до весни змушені будуть закуповувати сировину для виготовлення борошна по всій Україні чи навіть на світовому ринку за валюту.
Херсонська область.
Фото автора.
