Ті, хто так думає, помиляються. Стаття президента Асоціації навчальних закладів України туристичного і готельного профілю, заслуженого працівника культури України, ректора Київського університету туризму, економіки і права, доктора педагогічних наук, професора Володимира Федорченка «Куди вкаже компас туризму?», надрукована в «Голосі України» 22 грудня минулого року, викликала зацікавленість читачів та відчутний резонанс. Особливо, серед фахівців галузі. На неї в соціальних мережах та на веб-порталі видання відреагувало чимало читачів, більшість з яких висловили свої думки та пропозиції щодо подальших кроків у розвитку туризму для відродження економіки та престижу нашої держави.

Редакція звернулися до Міністерства культури та інформаційної політики України, Державного агентства розвитку туризму України, провідних фахівців галузі з проханням долучатися до обговорення та висловити думки з приводу гострих питань, порушених у публікації.

Час підбивати підсумки…

Надходження не забаряться

«Добре, коли б долучилися до обговорення нагальних питань розвитку туристичної галузі урядовці, депутати, науковці й практики. Дякуємо автору за принципову позицію, що порушив важливу проблему розвитку туризму України», — пише завідувач кафедри менеджменту та туризму Харкiвського державного університету харчування та торгiвлi, доктор економiчних наук, професор Леонiд Яцун.

До його думки приєднується доктор педагогічних наук, професор кафедри турисичного, готельного та ресторанного бізнесу Національного університету «Запорізька політехніка» Андрій Віндюк: «Туризм в Україні останніми десятиріччями розвивається повільними темпами… Згодні, слід більше уваги приділяти внутрішньому туризму. Маємо дуже гарні рекреаційні передумови розвитку. Поряд з нами Азовське узбережжя, курорти Кирилівка і Бердянськ — це перлини, які потребують більше уваги. Надходження не забаряться…»

Без мотивації успіху не буде

Зацікавила публікація в газеті й доктора історичних наук, професора, заслуженого працівника освіти України, декана факультету туризму Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Володимира Великочия: «Галузь, за стандартами Всесвітньої туристської організації, мала б включати щонайменше вісім найважливіших компонентів інфраструктури. А у нас лише 3—4. Це заклади розміщення і харчування, природно-рекреаційні комплекси.

Якщо хочемо мати добре розвинену туріндустрію, слід працювати серйозно і комплексно, системно, а не час від часу. Не слід перекидати найважливіші бюджетно-фінансові питання на органи місцевого самоврядування. Звичайно, громади зацікавлені в розвитку своїх територій, у зростанні добробуту своїх мешканців, як і в зростанні їх платоспроможності, адже це — один з базових чинників наповнення місцевих бюджетів. Але без стабільної, послідовної і мотивуючої політики держави у формуванні й розвитку туризму успіху не буде…»

Баланс не на нашу користь

Не залишила байдужим стаття і професора кафедри туристичного та готельно-ресторанного бізнесу Одеського національного економічного університету Віктора Герасименка. Зокрема, він пише і про таке: «У країні, на жаль, так і не знайдено ефективної моделі управління туризмом. Справді, дуже несприятлива ситуація зі співвідношенням в’їзного та виїзного туристських потоків. Значна перевага виїзних над тими, хто приїздить до нас, — вочевидь не на нашу користь. Це означає, що валютні ресурси, яких нам постійно не вистачає, вивозяться за кордон… стурбований тим, що численні плани з розвитку туризму, з приходом кожної нової влади, так і залишаються на папері. Ніхто не утруднює себе аналізом реалізації запланованих заходів, впровадженням їх у життя…»

А ось думка голови Всеукраїнської асоціації туроператорів Ігоря Голубахи: «Сьогодні, як ніколи, гостре питання відновлення галузі, яка впала під впливом пандемії. Вважаю доцільним застосувати кредитування українського туризму за зниженою ставкою, намагатися вивести з тіні туристичні компанії, створити привабливі податкові переваги, які сприятимуть розвитку… слід продовжувати позитивні кроки, і матимемо результат…»

А як мандрувати особам з обмеженими можливостями?

І ще один відгук серед багатьох, що заслуговують на увагу. Пише кандидат історичних наук, доцент кафедри туризму та готельно-ресторанної справи Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олена Костюкова: «Так, матеріально-технічна база туристичного ринку потребує відновлення. І шлях до нього лежить через інвестиції… Не менш важливим є питання підготовки кадрів. Це потребує удосконалення навчальних дисциплін, зокрема, екскурсознавства та екскурсології. Вони є важливою основою самоосвіти учнів, а також вчителів, які здійснюють велику роботу, спрямовану на максимальне використання екскурсійних матеріалів у викладанні предметних дисциплін…»

Олена Костюкова наголошує, що надзвичайно важливим є питання соціального туризму, зокрема, для осіб з обмеженими можливостями. Практика показала необхідність моніторингу вибраних екскурсійних локацій щодо доступності до туристичних об’єктів. А також можливість залучення, особливо молоді, відповідно до ступеня захворюваності, до участі у проведенні екскурсій. «Маємо вже такий досвід», — наголошує вона.
Сьогодні забуті соціальний та дитячий туризм. А є зарубіжний досвід. Чому не вивчити його, не трансформувати і не підладнати до наших реалій…

Плюс патріотичне виховання!

До обговорення долучився і український дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посланник, Генеральний консул України в Гамбурзі (2002—2007 рр.), заступник гендиректора Київського відділення «Інтуриста» (1982—1990 рр.) Юрій Лазуто: «Вірю, що відродження туріндустрії дасть поштовх для поновлення після коронавірусної пандемії готельно-ресторанного господарства, всіх видів транспорту, доріг, виробів ремісників, а це нові робочі місця… Важливо підкреслити й значення туризму в патріотичному вихованні. Треба зазначити також, що розвиток екотуризму привів би до збереження лісів та створення нових природно-заповідних зон».

Бракує державної підтримки

Рядки з листа доктора економічних наук, професора, завідувача кафедри менеджменту, бізнесу і фінансів НТУ, віце-президента Української асоціації вчених за інноваційний розвиток України Сергія Меховича: «Колись у БММТ «Супутник», де довелося працювати, ми мали прекрасні ідеї і проекти. Серед них програма «Моя Батьківщина». Масштаби були грандіозними. Направляли цілі потяги. Молоді люди вивчали рідний край, знайомились з іншими країнами.

Девіз таких маршрутів: «Романтика — дружба — нові знання»… Хоча, звісно, без підтримки відродження неможливе… Потрібна загальнодержавна стратегія розвитку туризму».

Президент асоціації професійних об’єднань фахівців кадрового потенціалу туристично-екскурсійної сфери України, дійсний член Академії туризму України, заслужений працівник культури України, кандидат історичних наук, професор Геннадій Науменко теж за державну підтримку туристичної галузі. Особливої уваги, на його думку, вимагає підготовка екскурсійних кадрів як на рівні спеціалізованих закладів освіти, так і курсової системи, насамперед, підвищення кваліфікації, використання досвіду та надбань практиків багатьох споріднених з туризмом галузей. Вчений закликає відновити роботу Наукового центру розвитку туризму, що сприятиме докорінному покращенню науково-практичної бази всієї галузі.

Власник туристичної компанії ТОВ «А-Лідер» та франчайзингової компанії «ТУР Україна» Артем Піддубний: «Я — власник та керівник кількох туристських фірм в Одесі, пройшов весь шлях у турбізнесі самостійно, знаю про особливості роботи в галузі, з власного досвіду. Умови, відверто скажу, важкі. Однак, вважаю, що треба ставити на внутрішній туризм. Хоч і подорожувати Україною сьогодні небезпечно: відсутність доріг, стан транспорту і порівняно з нашими сусідами Молдовою та Румунією… дорого. А ще — відчутний кадровий голод. Випускники вишів не можуть працювати з туристами, вони мають повторно навчатися уже на виробництві. Отже, дещо виправляємо і працюємо далі».

Коли б ще й податкові пільги…

Голова земляцтва «Слобожанщина», перший заступник керівника центрального органу виконавчої влади в сфері туризму (2004—2007 рр.), заслужений економіст України Ігор Паровишніков підхоплює думку колеги: «Необхідно створити дієвий центральний орган виконавчої влади, щоби подолати «адміністративний хаос» у сфері туризму України. Такі спроби були, але їх не довели до логічного завершення. Необхідна пильна увага до розбудови турінфраструктури, зокрема на Чорному і Азовському морях. Це вимагає цільового фінансування з боку держави. Хаос і в податковій сфері — туристичний збір встановлено, виходячи з мінімальної зарплати, і щоби дати можливість якось існувати малим підприємствам, хостелам, місцевій владі доводиться максимально зменшувати його ставку. Запорукою подолання проблем галузі є розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо розвитку туризму в регіонах: консолідація фінансових можливостей суб’єктів господарювання, запровадження дієвих форм регулювання: ліцензування та патентування підприємств сфери гостинності, розробка стандартів, сертифікація та контроль за якістю кулінарної продукції і ресторанних послуг, формування ефективної системи відповідальності за надання неякісних послуг…»
Надзвичайний і Повноважний Посол України, голова центрального органу виконавчої влади з питань туризму (1998—2005 рр.) Валерій Цибух теж долучився до обговорення. «Наша країна має скористатись географічним розташуванням та історичними фактами. Згадаємо про Великий шовковий шлях чи Шлях із варяг в греки — як відомо, вони перетинаються на території сучасної України. Не випадково Європейський Союз ще на зорі здобуття незалежності нашою державою прийняв рішення розгорнути в Європі мережу з дев’яти транспортних коридорів (ТК), які б з’єднували країни континенту. З дев’яти ТК чотири мали пройти через всю Україну — це 3-й, 5-й, 9-й та 14-й (водний). Зрозуміло, що ця мережа ефективно працюватиме за умови, що буде паралельно розбудована впродовж ТК інфраструктура... Сьогодні важливо розробити програму дій розвитку туристичної інфраструктури та пільгові умови цієї розбудови і туризму в цілому. Зважаючи, що багато країн світу живуть за рахунок туризму, потрібно використовувати цей досвід», — вважає пан Валерій.

Час втрачено, закон не працює

Слово експерту ТОВ «Гостинність груп» В. Юрковій: «Маємо всі умови для розвитку туризму. Використовуємо десяту частину... Всі балачки посадовців — популізм! Закон «Про туризм» ухвалено в 1995 році! Скільки до нього внесено змін? Було дві Державні програми розвитку туризму в Україні, державне фінансування передбачалося, з’явився Науковий центр розвитку туризму, і які наслідки? Щось робили, а наслідків немає, бо немає основи — центрального органу виконавчої влади з питань туризму, який би вів основну лінію розвитку галузі та контролював виконання і звітував про витрачені державні кошти. Державні програми виконані дуже частково, й навіть немає аналізу, якою тематикою займався науковий центр і як країна це використовує».

На цьому поки що поставимо три крапки. Лише додамо, що Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП) «у межах компетенції опрацювало лист газети Верховної Ради України «Голос України» та повідомляє, що… стаття Володимира Федорченка є надзвичайно актуальною. А ще МКІП повідомило редакцію, що для реалізації державної політики у сфері туризму утворено Державне агентство розвитку туризму України.

Коротше кажучи, відписка, в якій дві сторінки тексту і жодного смислового навантаження.

Що ж до Державного агентства розвитку туризму України, то запит редакції воно проігнорувало. Зв’язатися з ним у телефонному режимі теж неможливо. Номер, вказаний на сайті державної установи, нечинний. Електронний лист, надісланий на адресу агентства з його сайту за допомогою форми зворотного зв’язку, на жаль, поки що без відповіді.

Сумно. Але так наша держава дбає про туризм…

Підготував Віктор БОНДАР.

Фотоетюд  Юрія ПЕРЕБАЄВА.