КРІ — це ключові показники ефективності. Така новація передбачає встановлення цільових показників діяльності закладу вищої освіти.
Ці показники мають бути досягнутими завдяки діяльності керівника. Нині, згідно з третьою частиною статті 42 Закону «Про вищу освіту», з особою, обраною керівником закладу вищої освіти, засновник або уповноважений ним орган укладає контракт строком на п’ять років не пізніше одного місяця з дня її обрання. А в контракті визначаються цільові показники діяльності закладу вищої освіти. Новий керівник закладу має забезпечити досягнення цих показників. У контракті також узгоджуються механізми перевірки досягнення таких цільових показників та терміни для їх досягнення.
Однак нині цільові показники діяльності закладу вищої освіти, досягнення яких повинна забезпечити особа на посаді керівника, механізми перевірки досягнення таких цільових показників, а також терміни для їх досягнення не оприлюднюються у публічному просторі. Тож народні депутати, які представляють у парламенті різні фракції та групи, підготували та зареєстрували в Верховній Раді проект змін до статті 42 Закону «Про вищу освіту» (№ 5685). Вони стосуються оприлюднення та моніторингу досягнення цільових показників діяльності закладу вищої освіти (KPI керівників закладів вищої освіти). Це необхідно для того, щоб забезпечити створення прозорої та відкритої системи, наголошують законотворці.
Утім, у парламенті за № 5685-1 зареєстровано також і альтернативний проект змін за авторства інших народних депутатів, які також вказують: «Встановивши, що контракт з керівником закладу вищої освіти повинен містити цільові показники діяльності такого закладу, які стають орієнтиром для керівника і показником його ефективності, питання змісту цих цільових показників, хто їх визначає та в якому порядку вони формуються, чинний закон не врегульовує». «Спроба вирішити описану проблему здійснена в проекті № 5685, внесеному народними депутатами Наталею Піпою та іншими, — йдеться у пояснювальній записці, яка супроводжує альтернативний документ. — Проте запропонована модель містить низку недоліків». Зокрема, на думку народних обранців на чолі із Ігорем Абрамовичем, у законопроекті № 5685 відсутній механізм визначення цільових показників діяльності закладу вищої освіти та порядку контролю за їх досягненням та оприлюднення звітності.
Цільові показники закладу вищої освіти найкраще може сформулювати сам керівник, вважають автори альтернативного документа. З огляду на запроваджену законом конкурсну процедуру обрання, було б логічним очікувати, що ці показники мають презентуватися кандидатом на посаду керівника під час розгляду конкурсних заявок, наголошують вони. Кандидат, який запропонує найбільш вдалу виборчу програму з належним чином артикульованими цілями та переконливою аргументацією щодо здатності їх досягнення, має найбільші шанси на перемогу в конкурсі. І якщо вже його оберуть керівником, було б справедливо визначити цільові показники діяльності очолюваного ним закладу вищої освіти на підставі виборчої програми, з якою він в конкурсі переміг. Саме такий механізм і пропонується проектом змін № 5685-1.
Очевидно, що обидва законопроекти мають одну мету — запровадити прозоре формування цільових показників діяльності керівника закладу вищої освіти, моніторингу стану їх досягнення, оприлюднення проміжних результатів та підвищення відповідальності за їх успішну реалізацію. Документи ще не розглядалися на профільному комітеті та не проаналізовані фахівцями Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради. Тож є висока імовірність, що до сесійної зали потрапить законопроект, який об’єднає положення цих двох проектів змін.
