Зустрічали вісьмох першачків. Для французів — дивина: у місцевих школах на 1 вересня ані урочистих лінійок, ані букетів. Та в українській школі рідні традиції пильнують, як на Батьківщині.

Свою діяльність школа розпочинала ще 2005 року як мистецька, але згодом, на прохання батьків, тут відкрили освітні курси з історії України, української мови та літератури, українознавства, англійської мови. Так поволі мистецький заклад став школою екстернів і тепер працює під керівництвом Міжнародної української школи МОН України, він єдиний у Франції готує до державної атестації й видає свідоцтва державного зразка України про повну середню освіту. Випускникам — усі можливості навчатися на Батьківщині, тим паче, що екстернам із-за кордону дозволено вступати до вишів за підсумками державної атестації без ЗНО.

Засновниця та директорка школи Олена Внуковська (Місталь) розповідає: «Ми маємо угоду з Таврійським національним університетом імені В. Вернадського — наших дітей там раді бачити серед студентів. Крім цього, в рамках співпраці при університеті ми створили освітньо-науковий центр «Франко-Український інститут», щоб і студенти з України, які володіють французькою або англійською мовами, могли стажуватися і навчатися у Франції».

Утім, до української школи Олени Внуковської в Парижі йдуть не тільки за освітніми можливостями. Є діти, народжені у шлюбі з французами, або чиї татусі — українці. Батьки хочуть для малечі, часто винятково франкомовної, українського середовища й мови. Для них при школі також діє дитячий садочок. Серед однолітків легко знайти друзів і відчути приналежність до свого народу. Та й гуртують дітей не лише через навчання. У школі влаштовують і свята, і творчі зустрічі, і читання, залучають до форумів, виставок та громадських акцій українців у Парижі. Надто, що і саме приміщення школи — епіцентр культурного життя наших співвітчизників у Франції, це будинок Культурно-інформаційного центру Посольства України у Французький Республіці. У минулому — власність оперної співачки Ліни Кавальєрі та актора Алена Делона.

«Яких тільки цікавинок ми не вигадуємо у школі, — інтригує Олена Внуковська. — Великодній вернісаж, День родини, День української кухні, Різдвяні зустрічі».

Життя, яке вирує у школі, справді захоплює. Та подобається школярам інше, переконана директорка: кожного разу, коли діти переступають шкільний поріг, вони опиняються на українській землі, тут вони — вдома.

Фото надано автором.