На підставі ч. 2, ч. 3 ст. 157 Сімейного кодексу України той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Враховуючи інтереси насамперед дитини, виходячи з того, що одним із основних немайнових прав батьків є можливість постійного або хоча б систематичного безпосереднього взаємного спілкування, необхідно в суді довести, що ви готові піклуватися про дитину, і погодити графік спілкування, що відповідатиме вимогам закону та інтересам дитини.
Згідно зі ст. 141 Сімейного кодексу України, мати і батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.
Тож після того, як рішення суду набуде законної сили, мати не має права перешкоджати спілкуванню дитини і батька, а якщо рішення суду не виконуватиметься, можна звернутися до поліції.
