І не лише тому, що постійне гасло «ЗОСі» — «Хочу бачити світ щасливим». Здавалося, юні медійники раділи, творили й відривалися з подвійною енергією — ще й за минулий рік, коли фестивалити довелося онлайн.

Юні газетярі, фотокореспонденти, телевізійники, представники учнівського самоврядування, а віднедавна ще й блогери (а також їхні батьки, викладачі й гостинні славутичани) — напередодні всі вони тримали кулачки: тільки б не скасували, тільки б не зірвалося! Звісно, як показав минулорічний досвід, під час карантину можна позмагатися й біля комп’ютера... Але як же бракувало тоді живого спілкування, нових знайомств, кольорових обіймів, прогулянок цим затишним і юним містом!..

Цього разу все відбулося, як і задумувалося. Навіть краще.

День перший. Хоч якими втомленими були після довгої дороги учасники, вони бадьоро хапали валізи і вибігали з автобусів. Усмішками і флешмобами їх зустрічали волонтери (на знімку вгорі). А погодьтеся, це дуже приємно, коли тебе так чекають! І починався захопливий марафон: прес-конференція з міським головою Славутича Юрієм Фомічєвим, директоркою фестивалю Ніною Єрьоміною (на знімку)

та першими особами міста (авжеж, усе на найвищому рівні!); далі жеребкування, під час якого кожна команда отримала свою тему для конкурсної роботи; потім спілкування з журі (запитання, поради, вимоги)... А ввечері — для натхнення і нових вражень — концерти зіркових гуртів «Один в каное» та «Без обмежень» на головній площі міста. Попри втому і дощ. Ну і дискотека. Як же без неї?

День другий. Доки журі вивчало та оцінювало домашні роботи (до речі, на філософську і футуристичну тему «Ментальність майбутнього»), команди взялися за створення конкурсного медіапродукту. Часу обмаль — доба. Натомість інфоприводів — безліч! Тільки встигай знімати, записувати та брати інтерв’ю. Конкурс «Міс Золота осінь» (на знімку),

в якому обирали найчарівнішу дівчину. Майстер-класи від експертів і журі, які відкривали таємниці професії. Інтерактивні виставки, екскурсії містом та новими арт-локаціями. Кольорове братання з танцем дружби: буревію фарб і шаленої радості не було меж! Інтелектуально-розважальна гра «Як стати мером?» для учасників у номінації молодіжної демократії. Також юні медійники стали свідками офіційного підписання угоди про співпрацю між Славутичем та містом Висагінас (Литва). А концерти!.. Театр моди «Дебют» з Кривого Рогу, танцювальні і музичні колективи зі столиці та всієї України, шквал овацій викликали запальні виступи танцювального гурту «GE-Folk» із Грузії.

Орієнтуватися в такому розмаїтті вражень і локацій, а також у вирішенні організаційних та побутових питань допомагала завзята команда волонтерів. Утім, багато хто з учасників не потребував підказок, бо приїхав на ЗОСю не вперше. Не раз чула, що дружба, народжена у драйві креативу і кольорового братання, не згасає довгі роки.

Як розповіла Любов Калиндрузь, вчителька з Христинівки на Черкащині, вона привозить своїх учнів на «ЗОСю» вже 11 років поспіль, і в її класі за право поїхати на фестиваль діти змагаються, вважають це привілеєм і дуже пишаються званням «зосівця».

День третій. Після безсонної ночі, мук творчості, бурі емоцій (від відчаю і тривоги, що не встигнуть, — до полегшення, коли конкурсну роботу здано) «зосівці» нарешті відпочивають і з нетерпінням чекають на «розбір польотів» від журі та оголошення результатів... А далі — святковий концерт, довгоочікуване нагородження переможців і... ще один зірковий гість на вщент заповненій славутичанами центральній площі: цього разу запалювала Джері Хейл.

День четвертий. Валізи, автобуси і знову усмішки, обійми і спільні селфі, але тепер уже з нотками суму. Адже прощання із друзями завжди засмучує. Хіба що одразу запланувати зустріч, наприклад, на наступній «ЗОСі».

...А як же вірус? — спитає занепокоєний читач. Адже осінь, негода, корона... Славутичани вирішили і тут зкреативити: вони вивели свій вірус — «зосик». Від нього усмішки стають ще більш щирими і сонячними, настрій піднімається до найвищих відміток, але лікуватися та одужувати хворі чомусь не мають ані найменшого бажання.


Кольорове братання — море емоцій.

Вітаємо переможців

Якщо чесно, без презенту не поїхав ніхто. Але переможці, окрім подарунків, отримали ще й грошову винагороду. У номінації «Молодіжна демократія» лідирувала команда «Лідерландія» з села Шкарівка Київської області. Кращою фотомайстринею визнано Даріну Слобоженюк із Києва. Гран-прі «Відео» дісталося команді «Нінзя продакшн» (Київ).
У номінації «Друковані ЗМІ» згадаю всіх переможців. Команда «Восьме диво світу» з Краматорська посіла ІІІ місце, «Юні журналісти» з Миколаєва — ІІ, «Прудкий пензлик» з Броварів — І місце. А Гран-прі заслужено виборола команда «Ірпінь-time».

Столичні проекти

Завдяки тому, що Славутич виборов звання першої Малої культурної столиці України, цьогоріч фестиваль уперше отримав фінансову підтримку на державному рівні! За виділені Українським культурним фондом три мільйони гривень запросили зіркових гостей, із комфортом розмістили й частували учасників, нагороджували переможців...
«ЗОСя» — не єдиний проект, підтриманий фондом у рамках Культурної столиці. Улітку організували арт-резиденції для художників та архітекторів, і тепер їхні роботи представлені в колишній поліклініці. А в середині жовтня Славутич зустрічатиме ще й фестиваль «Голден фест» — для тих, кому за 50. Вони теж змагатимуться у співучості, харизматичності та артистизмі. Бо в культурній столиці творять усі!

Цифри

У Славутич завітало 300 учасників із п’яти країн: Польщі, Грузії, Литви, Білорусі і України. Найбільше, зрозуміло, українців — прибули з 18 населених пунктів.
Змагались 74 команди: 11  іноземних — онлайн, 63 — на місці.
Щодо кількості, то наймасовішою номінацією стала «Фото» — 21 учасник, відео — 14 команд, юних політиків приїхало 11 екіпажів, редакцій газет — 8, блогерів — 6, три команди створювали медіа-проекти.
Координувати зусилля команд допомагали 30 волонтерів і всі славутичани.

На власні очі все побачила Юлія ПОТАПЕНКО.
Фото Богдана ВОЛОХА.