Такий вигляд має замок Радзивілів в Олиці з висоти пташиного польоту.

Участь у цій авторитетній науковій імпрезі взяло понад 60 істориків, археологів, реставраторів, архітекторів, музейників, краєзнавців, мистецтвознавців з України, Білорусі та Польщі.


Народний депутат України Ірина Констанкевич (в центрі) розмовляє з науковцями біля костелу Святої Трійці в Олиці.
 


Тепер директор Волинського краєзнавчого музею Оксана Вожатко може почувати себе ніби господинею замку Радзивілів.

Поселили в палац... психлікарню

Сьогодні між Луцьком і Оликою, де проходив цей краєзнавчий форум, величезна прірва. Перший — столичне місто Волині, друга — центр селищної територіальної громади. А було, що про Олику з повагою говорили навіть у Варшаві. В ХVІІ столітті вона була одним із найбільших міст історичної Волині. Перед Другою світовою війною Олика вражала своєю упорядкованістю і красою. Містом вона стала ще 1564 року. Цей статус в Олики забрали «перші совєти», які прийшли сюди у вересні 1939 року. В 1940 році Олика стала незрозумілим для її жителів селищем міського типу. Тобто і не село, і не місто. Не зважили навіть на пам’ятки архітектури, які могли б прикрасити і європейські столиці: колегіальний костел Святої Трійці (1635—1640 рр.), замок князів Радзивілів (1558 р.), православну Стрітенську церкву (1784 р.), в’їзну муровану Луцьку браму... А також мощені і засаджені квітами вулиці, водогін, лікарню, прекрасний парк, безліч магазинів, ресторанів тощо. Олика таки була схожою на місто!

Та найбільшого удару по Олиці завдано в 1950-х роках, коли в замку розмістили обласну психлікарню. Відтоді, аби допекти опоненту, люди казали: «Ти що, з Олики?» Мовляв, ти що — з психушки?

А сама Олика поступово занепадала. Особливо прискорено — з 1990-х років, коли перестали існувати різні невеликі організації і підприємства, не стало створеного у повоєнний час на базі конезаводу князів Радзивілів радгоспу. Друге дихання їй відкрилося вже в останнє десятиріччя. В 2020 році Олика із звичайного депресивного селища стала центром великої територіальної громади. З шосе Луцьк — Рівне, від якого вона — за шість кілометрів, її тепер з’єднує недавно відремонтована дорога, активно досліджується славна історія замку Радзивілів. А найголовніше: у Луцьк переведено психлікарню, а саму розкішну архітектурну споруду передано Волинському краєзнавчому музею і вирішено питання про включення її до програми «Велика реконструкція». Чимало старань до цього доклала народний депутат України Ірина Констанкевич. Саме Ірина Мирославівна стала модератором першого пленарного засідання конференції «Олика в європейській історії: відтворення історико-архітектурної спадщини».

Міщани врятували князя Януша

«Сьогодні велика подія, вона ознаменовує новий етап у відродженні замку Радзивілів. Етап великої реставрації видатної історичної пам’ятки двох народів», — зазначила Ірина Констанкевич, звертаючись до поважної аудиторії, яка зібралася у сесійному залі Волинської облради. Вона також подякувала тим, хто стояв коло початків проекту реставрації Олицького палацу: голові облради Григорію Недопаду, облдержадміністрації, обласному краєзнавчому музею, Генконсульству Республіки Польща в Луцьку, Волинському національному та Луцькому технічному університетам, Олицькій селищній раді.

За посередництвом відеозв’язку міністр культури Олександр Ткаченко, вітаючи учасників конференції, сказав: «Упевнений, за такої кількості експертів та небайдужих людей спільно знайдемо рішення, якою має бути відреставрована Олика. Цей замковий комплекс має величезний потенціал стати туристичним магнітом не тільки Волині, а й цілої України». Плідної роботи конференції побажав також держсекретар Міністерства освіти і науки Сергій Захарін. Він зазначив, що цей науковий форум не лише про історію, а й про міжнародну політику, міждержавні відносини і людське буття. З вітальними словами до присутніх звернулися народні депутати України Вячеслав Рубльов, Ігор Гузь, перший заступник голови облради Юрій Поліщук.

Віце-консул Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку Павел Овад повідомив, що в його країні з радістю сприйняли звістку про реставрацію палацу Радзивілів, і що відродження Олики почалося ще у 2016 році з відновлення костелу Святої Трійці, у реставрацію якого Польщею вже вкладено понад п’ять мільйонів злотих. Він також зачитав звернення останнього прямого нащадка родини Радзивілів, яка мешкала в Олицькому замку, Христини Радзівіл-Мілевської.

«Цей палац пов’язаний з історією нашої родини понад 500 років. Навіть з приходом Червоної армії мій дідусь — останній ординатор Олики Януш Радзивіл — не мав наміру покидати містечко, це було його місце на землі. І саме жителі Олики врятували йому життя, виступивши проти смертного вироку, який виніс йому НКВС. Ми ніколи цього не забудемо. Я розумію, що через вік та стан здоров’я вже ніколи не побачу свого рідного дому, але я щаслива, що він не обернеться на руїну», — написала Христина Радзивіл-Мілевська.

Зворушливим було й письмове звернення до конференції ще одного нащадка цього роду — Мацея Радзивіла. «Вся родина Радзивілів дуже рада рішенню влади відновити замок в Олиці. Ніхто з нас не має наміру повернути собі замок і майно. Але ми хочемо підтримати ваші зусилля щодо реконструкції замку. У нас більше немає великих активів, але ми будемо допомагати, наскільки зможемо. Олика — це важлива культурна спадщина вашої країни, Волині, але також важлива частина спадщини нашої родини. Протягом багатьох років ми співпрацюємо з музеями Литви, Білорусі та Польщі, які мають стосунок до історії роду Радзивілів. Також ми хочемо співпрацювати з музеями Луцька та майбутнім музеєм в Олиці. Реконструкція замку та інших пам’яток в Олиці може стати символом нових польсько-українських відносин. Хоча ХХ століття принесло конфлікти між українцями та поляками, нас об’єднує набагато довша історія та багатовікова спадщина. Давайте разом піклуватися про цю спадщину та шукати в ній натхнення», — закликає Мацей Радзивіл.

Важливі і фортифікації, й інфраструктура

На конференції зроблено понад 50 доповідей і повідомлень. Вони стосувалися проблем збереження пам’яток історії, архітектури, дослідження далекого і міжвоєнного минулого Олики, проблем реставрації пам’яток старовини тощо. Всі ці матеріали будуть опубліковані у науковому збірнику. Учасники конференції отримали нагоду побачити середньовічний родинний замок князів Радзивілів, колегіальний костел Святої Трійці, найстаріший з нині діючих на Волині костел святих Петра і Павла (1450 р).

На думку кандидата архітектури, директора Науково-проектної компанії «МІСТО УКРАЇНИ» Володимира Заболотного, який також став модератором усіх проектних робіт у рамках нинішньої реставрації пам’ятки архітектури національного значення — замку Радзивілів XVI століття, відновлювати варто не лише палацову, а й фортифікаційну частину споруди, яка дуже погано збереглася:

«Без бастіонів цей замок не матиме специфіки пам’ятки оборонної архітектури з поєднанням із палацовими функціями. А їх відтворення дасть змогу розмістити там інженерну інфраструктуру, технологічні засоби сучасного функціонування об’єкта. Відтворити Олику в первісному вигляді можливо тільки зовні. Адже її стіни та перекриття уже оснащені сучасними будівельними конструкціями, бетонними чи металевими. У роки Другої світової замок серйозно постраждав, і його відновили. Тому нам треба зосередитись на красивій реставрації зовнішнього вигляду цієї будівлі. Можливо також відновити 3-4 зали, де під сучасним тиньком подекуди збереглася автентична ліпнина. Внутрішнє наповнення має передбачати сучасне інженерне оснащення — водопостачання, каналізація, освітлення, опалення і вентиляція. Саме в бастіонах ми зможемо розмістити увесь сучасний інфраструктурний комплекс, що дасть змогу почуватися хоч і в історичному місці, але в сучасних умовах. Комфорт для туристів досить важливий. А ще замок має бути наповнений музейними площами, культурними закладами, сучасними приміщеннями торгівельного та готельно-ресторанного типу, які  слугуватимуть для потреб туристів», — вважає цей авторитетний в Україні вчений.

У суботу, 30 жовтня, конференція продовжила обмін думками щодо відновлення спадщини князівського роду Радзивілів в рамках дискусійних панелей, які відбуваються у головній адмінбудівлі краю та у Художньому музеї Луцька. В цій скарбниці раритетів минувшини учасники форуму оглянули виставку «Скарби Олицького палацу».

Насамкінець повідомимо, що на Волинь в рамках державної програми «Велика реставрація» надійшов перший транш у розмірі десять мільйонів гривень, які передбачені на відновлення первісного вигляду замку Радзівілів в Олиці. А загальний  кошторис проекту перевищує 470 мільйонів гривень. Але якщо його вдасться реалізувати, Олика знову стане казкою, яку захочеться читати мільйонам людей з України і світу.

Фото автора та з соціальних мереж.