Мистецький проект «Героїчний літопис України» відомого художника-баталіста Андрія Серебрякова (на знімку), презентований у Верховній Раді, присвячений перемогам українського війська та героям-захисникам, які в різні часи боронили свободу і незалежність свого народу.
В експозиції — 14 масштабних полотен, серед яких «Крути», «Гетьман Петро Сагайдачний та Михайло Дорошенко перед Арбатськими воротами Москви. Жовтень, 1618 рік», «Визволення побратимів. Отаман Сірко», «Жванецька облога 1653 року», «Іван Богун», «Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний у битві під Хотином. 1621 рік». «У Хотинській битві, яка прогриміла 400 літ тому, у вересні 1621 року, ставши кульмінацією кровопролитної війни, зійшлися три великі армії: 200 тисяч Османського війська, 32 тисячі польсько-литовського та 45-тисячне Військо Запорозьке на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним, — розповідає Андрій Серебряков.
— Визначальним у битві, що вирішувала долю всієї Європи, став «фактор Сагайдачного». Саме запорозькі козаки під його булавою відіграли ключову роль у двобої і забезпечили перемогу союзного війська, без них османи могли здолати поляків за лічені дні і шлях на Варшаву був би відкритий».
Як повідомляє на своїй сторінці у Фейсбуці дослідник Ігор Полуектов, в бібліотеці Парижа знайдено джерело 1621 року про козаків і Хотинську війну, видане у Франції 15 листопада, одразу після закінчення бойових дій. Його автор Abraham Saugrain (1567—1622) — видавець інформаційних листків про найважливіші події в країні та світі. У тексті такого інформаційного листка названо учасників Хотинської війни — турки і татари, яким протистояли поляки, козаки і невеликий загін німців. Згадано і московитів, які були зацікавлені у війні і стояли великою армією на кордонах «країни козаків», але так і не встигли вступити в неї, чекаючи перемоги турків. І виправдовували своє розташування на кордонах: «боялись, що татари нападуть на них». «У тексті розповідається про те, що турки в першу чергу прагнули атакувати козаків. Ті ж погодились на таке невигідне, здавалося, положення, мужньо витримували атаки і здійснювали з першої лінії рішучі вилазки і контратаки: «Напад здійснюватиметься на козаків, ті вдаватимуть, що зазнали поразки,.. але зможуть зробити легкі вилазки, щоб битись з великою армією,.. турки зустрінуть там великий опір, що зменшить їх армію, але це не коштуватиме багато згаданим козакам. Затвердили такий план». А також тут згадується про те, що «козаки контратакували і забрались глибоко в намети ворога, злякавши Султана,.. і якщо б не наказ польського керівництва відступити, то забили б ще більше турків», — наголошує Ігор Полуектов. Саме цих сміливців зобразив на своїй картині «Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний у битві під Хотином. 1621 рік» Андрій Серебряков, передаючи все напруження бою так, наче спостерігаєш за його гулом з найближчої височини в бінокль. У центрі експозиції ще одне масштабне полотно — «Рейд. Спекотне літо 2014 року», яке розповідає про іншу героїчну сторінку новітньої української історії — протистояння вояків ЗСУ російській агресії.
Андрій Серебряков зазначає, що мистецький проект «Героїчний літопис України» є продовженням тематичного художнього циклу «Козацька звитяга», який минулого року автор презентував у Музеї гетьманства.
Фото Геннадія МІНЧЕНКА.
