Волонтери Світлана Чорна, Андрій Вознюк і Наталія Яременко готують смачні подарунки для бійців.
Фото Юрія Перебаєва.
Цей рух, що на Євромайдані виявився як суспільний феномен і став рушійною силою змін у країні, є, по суті, Армією Небайдужих, що також чинить опір російській агресії. З Революції Гідності і до сьогодні в лавах волонтерських загонів — голосоукраїнці. У перші місяці й роки російсько-української війни на Донбасі журналісти парламентського видання, як і всі небайдужі, вдягали і взували бійців, купували і доставляли з далекого зарубіжжя каски, теплі речі для воїнів, ліки, харчові продукти.
Хтось каже, що втомився від війни і не має більше сил нести тягар громадянського обов’язку, хтось мовчки зійшов з волонтерської дистанції, а голосоукраїнці залишаються в строю. Нещодавно на передову за різними адресами відправлено п’ять посилок із смаколиками від журналістів «Голосу України». Наш побратим Олег Ганжа з позивним «Мураха» три посилки, в яких сало, ковбаси, твердий сир, кава, шоколад, мед, відвіз бійцям 30-ї механізованої бригади. Найчастіше Олега бачать у 72-й ОМБР імені Чорних Запорожців — на фронті знаний волонтер буває кожні два тижні. До побратимів добирається якщо не автомобілем, то потягом, загружаючи купе подарунками для наших захисників. Дякуючи за підтримку української армії, капелан о. Дмитро побажав голосоукраїнцям «здоров’я і наснаги й надалі здійснювати почесну місію світлих ангелів-волонтерів та спонукати людей у всіх сферах діяльності до небайдужості, жертовності й допомоги всім, хто цього потребує». Ми ж, у свою чергу, дякуємо за жертовність і мужність нашим захисникам, які вдень і вночі тримають над Україною небо.
Вл. інф.
