Ялинки готові до транспортування.

Очікуємо, що наші співвітчизники перестануть красти з лісу деревця й купуватимуть хвойні красуні зі спеціально сформованою кроною та стійкою до обсипання хвоєю.

Індустрія новорічних ялинок розвивається, як і будь-який інший бізнес. Постали сотні господарств, де вирощують ялинки та займаються їхнім дизайном. Така ферма є в селі Хмелева Коломийського району. Один із засновників — уродженець села Острівець цього самого району Ігор Джаман.

«Наша країна непогано вклинилася в ялинковий бізнес, — розповідає Ігор. — Сприяли цьому законодавчі зміни, що стосувалися чипування деревини. За бирками легко перевірити походження. Раніше побутувала думка, що чи не всі зрізані деревця на ринках — браконьєрські. Нині в цьому практично немає потреби: штрафи за незаконно зрубане дерево високі, а півтораметрову красуню в лісгоспах можна придбати й за 80 грн».

Комусь підходять дешеві ялинки, а хтось шукає деревця з гарно підстриженою, сформованою кроною. Для багатьох жива ялинка не є актуальною, тож здебільшого купують багаторазову штучну.

«Побутує думка, що пластикова ялинка береже ліс, — міркує співрозмовник. — Однак уявіть, скільки шкоди вона завдає як непотріб. Ідею накинули в той час, коли люди були бідні. Сьогодні ми використовуємо стільки пластику, що це зламало первинну парадигму, нібито штучна ялинка сприяє екології. Зберегти природу можна через вирощування хвойних дерев».

Ігор Джаман мешкав у США. Ферми там закладають на неужитках: якісь важкодоступні для техніки клини, пагорби, узлісся, поля, які неможливо обробити гербіцидами через близькість лісу чи населеного пункту.

Ферма в Хмелевій — саме той випадок. Село розташовано на пагорбах у межах регіонального ландшафтного парку «Дністровський каньйон».

«Ми порахували логістику, якби вирощували цукрові буряки, — каже Ігор. — То до найближчого переробного заводу — понад сотня кілометрів. Зернові не засієш, бо комбайну важко розвернутися. Та ще й ґрунти кам’янисті. Орендоване занедбане поле засадили ялинками, навіть клинчики на горбах».

У Хмелевій вирощують хвойні дерева на десяти гектарах. На одному — до 3600, хоч висаджують їх і до 12 тисяч. Опісля відсортовують, проріджують. Більшість іде для пересадки.

Колектив на фермі навчений, знається на технології. Керують виробництвом директор Любомир Цомпіль та головний технолог Ігор Фернюк, який розуміє особливості вирощування ялинок від насінини, тонкощі щеплення. Для викопування деревець є техніка, хоч багато делікатної ручної роботи. Тож підприємство — ще й соціально орієнтоване, бо дає зайнятість і заробіток жителям села.

«Не шкодую, що працюю саме в цьому сегменті сільського господарства. Лише прикро, коли вішають ярлики, що ми нищимо природу. Нині в нашій державі обмежують використання пластикових пакетів. А виробництво штучної ялинки — це еквівалент сотень таких: багато відходів, розчинників, які забруднюють води».

Останнім часом чимало пропозицій дерев у контейнерах, хоч це і затратно для виробника. Це здебільшого соціальний аспект, адже таке деревце навесні можна висадити на дачі або біля будинку.

«Маю до цього двояке ставлення. Ми благодійно віддали немало таких горщиків. А опісля бачили, як засохлі деревця мучилися в контейнерах, бо їх не спромоглися висадити. Така ситуація дискредитує добру ідею», — зазначає Ігор.

Перш ніж узятися за такий бізнес, Ігор Джаман об’їздив американські ферми. Сподобалася екологічна концепція. Двометрова ялинка має такого самого розміру кореневу систему, складається симбіоз організмів. Земля-пустка збагачується. До того ж гніздяться птахи, бігають звірі. Такий собі шматочок екосистеми, яка чимось нагадує молодий ліс.

«Власники ставків викидають використані ялинки у воду. Рибам є де сховатися від хижаків, відкласти ікру», — говорить Ігор.

Щодо вибору, то тут кожен має свої смаки. Найпопулярніша — ялиця Фразера зі щільною хвоєю, яка при підсиханні не опадає. Є попит на кавказьку ялинку Нордмана. А ще популярні ялиця одноколірна, блакитна ялинка колюча, сосна чорна. Та, звісно, ялиця біла карпатська.

«Очікуємо, що наші співвітчизники перестануть красти ялинки з лісу, а купуватимуть спеціально сформовану, правильного сорту красуню», — підсумовує Ігор Джаман.

Івано-Франківська область.

Фото надано автором.