Ще на початку 2021 року здавалося, що в політиці Запорізького регіону запанує стабільність. Обраний ще в першому турі міський голова Запоріжжя лише зміцнював власні позиції, а в обласній раді після серії скандалів з’явилася її легітимна очільниця та стійка коаліція.

Та незадовго до кінця року ситуація тут кардинально змінилася: два головні міста регіону опинилися без міських голів, а колись могутня іменна партія колишнього міського голови Запоріжжя Володимира Буряка губить залишки свого представництва у владі.

Влада на глиняних ногах

«Вибори без вибору», «Цей Буряк надовго», «Мер цементує владу». Такими заголовками рясніли запорізькі ЗМІ на початку 2021 року, а обраний 60 відсотками голосів виборців у першому турі В. Буряк почувався на вершині кар’єри.

До того ж з депутатів партії «Єднання» Володимира Буряка» була сформована коаліція у Запорізькій міській раді, близький соратник голови Геннадій Наумов став її секретарем, основні департаменти міськвиконкому та комісії міськради контролювалися лояльними до Буряка особами.

Можливо, саме така «жадібність» команди міського голови й стала причиною наступних подій.

У квітні міська рада Запоріжжя вийшла з-під контролю В. Буряка. Фракції «Європейська солідарність», ОПЗЖ, партії Шарія та частина депутатів від «Слуги народу» висунули вимоги щодо перерозподілу керівних посад у Запорізькій міськраді. Трохи згодом до дивної за конфігурацією «широкої коаліції» увійшла фракція «Нова політика», яку пов’язують із заводом «Мотор-Січ». Тобто, тоді проти діючого міського голови виступили депутати всіх фракцій, крім рідного йому «Єднання».

В. Буряк був змушений йти на поступки новій більшості. Замість Наумова на посаду секретаря запорізького «парламенту» депутати вибрали представника «Слуги народу» Анатолія Куртєва. Також поступилися своїм місцем на користь коаліціантів декілька заступників міського голови та керівників комісій міськради.

Та апетит приходить під час їжі. Тож на початку червня коаліція зажадала собі ще більше керівних посад. В. Буряк розлютився та звільнив А. Куртєва з посади секретаря міськради. Широка коаліція розлютилася у відповідь і її представники перестали приходити на сесії, які скликалися міським головою.

Мало того — вони вирішили скликати свою позачергову сесію міськради, погрожуючи відправити В. Буряка у відставку. Та коли депутати з коаліції прийшли у визначений час до сесійної зали, останню вже зайняла сотня хлопців «спортивного вигляду». «Спортсмени» представились патріотами та заявили, що не допустять приходу до влади у місті проросійських сил із ОПЗЖ.

Силове захоплення міськради зробило неможливим подальше порозуміння коаліціантів з міським головою. Протистояння перейшло у фазу взаємних публічних звинувачень, мітингів та звернень до столичної влади.

Так тривало все літо. Аж доки на початку вересня у В. Буряка та членів його команди не відбулася серія обшуків. Після процесуальних дій міський голова спочатку прийняв усі умови широкої коаліції включно з відновленням на посаді А. Куртєва, а 29 вересня взагалі подав у відставку. Тож відновлений на посаді секретар міськради став виконувачем обов’язків запорізького міського голови.

Цими днями останні «люди Буряка» залишають свої посади. Влада у Запоріжжі повністю перейшла до коаліціантів та їхніх партнерів по бізнес-імперії Рината Ахметова. Останній, хоч і без прямого представництва у міськраді («Опозиційний блок» туди не потрапив), має вплив на багатьох міських депутатів. І користується цим впливом для розставлення «своїх людей» на посади у міськвиконкомі.

Наприклад, керуючим справами виконкому призначено колишнього працівника «Метінвест холдинг» Олександра Голтвенка, який настільки хотів попрацювати на користь громади, що змінив 2,7 мільйона річної зарплатні у холдингу на вдесятеро меншу ставку чиновника.

Поки що невідомо, коли відбудуться вибори запорізького міського голови (наступної весни чи восени) та хто в них братиме участь. Але без однозначного фаворита, яким під час минулорічних перегонів був В. Буряк, вони точно будуть непередбачуваними.

Володимир Глазунов, доктор філософських наук, професор кафедри соціальної філософії та управління, Запорізький національний університет:

— За останній рік електоральна підтримка основних політичних сил на регіональному рівні майже не змінилася. На загальну картину не вплинула навіть істотна зміна в інформаційному просторі: закриття «проросійських каналів» лише згуртувало і тактично мобілізувало електорат відповідних політичних сил. Тому ефект може виявитися лише згодом, стратегічно.

Переформатування запорізької політсили «Партія Володимира Буряка «Єднання», найімовірніше, відбудеться у вигляді повільного перетікання і лідерів суспільної думки, і електорату до інших політсил.

Відсутність чітко визначеного центру прийняття рішень місцевого осередку «Слуги народу» призводить до залежності електоральної підтримки зазначеної політичної сили від персонального рейтингу Володимира Зеленського.

Підтримка «Європейської солідарності» теж може змінитися лише згодом, коли виявляться наслідки переходу до «Удару» (слідом за новообраним главою цієї політичної сили в регіоні, одним із колишніх очільників обласної організації «ЄС» Едуардом Гугніним) значної частини організаційної структури.

Євген Цокур, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політології Запорізького національного університету:

— Незважаючи на досить складу економічну ситуацію, пандемічні аспекти, готовність до масових, спонтанних протестів, тим більше на регіональному рівні, нині видається малоймовірною.

Голова ОДА влаштовує всіх. Майже

Голова Запорізької обласної  державної адміністрації Олександр Старух — досвідчений політик та вельми не конфліктна людина. І хоча за останній рік у медіа не раз спливала інформація про зловживання з боку Старуха та його команди, проте надати вагомі докази «гріховності» голови ОДА його критики так і не змогли.

Також без особливих скандалів обходиться останнім часом і Запорізька обласна рада. Формальної коаліції тут не існує, однак найбільш обділеними посадами себе відчувають депутати із фракції ОПЗЖ. Тому на кожній сесії її представники звинувачують керівництво облради у нелегітимності.

Інші фракції («Європейська солідарність», «Батьківщина», «За майбутнє», «Опозиційний блок», «Єднання» Володимира Буряка» та «Слуга народу») також не завжди голосують в унісон. Але коли голосів для прийняття якогось спірного рішення не вистачає, то навіть депутати від ОПЗЖ на деякий час забувають про образи та допомагають колегам по облраді. На яких засадах здійснюється така політична допомога — питання.

Найбільші суперечки у цієї каденції викликають кадрові питання. Деякі проекти рішень «Про призначення...» ставили на повторне голосування по три-чотири рази, а один раз неузгоджене кадрове питання навіть зірвало проведення сесії.

Проте рано чи пізно всі суперечки в облраді вирішуються, і до нового року запорізькі депутати — і обласної, і міської рад — підходять в атмосфері злагодженої роботи.

Євген Цокур:

— Специфіка творення та діяльності регіональних представницьких органів держави, і Запоріжжя в цьому плані не є винятком, полягає у тому, що партійна ідентичність не є визначальним фактором об’єднання в коаліції чи реалізації політичних та економічних проектів. Поряд із «новими обличчями» значну і найбільш впливову частину депутатського корпусу та управлінської верхівки досі представляють «досвідчені діячі», які вдало «перетікають» з одного партійно-політичного проекту в інший, презентуючи інтереси певних бізнес-структур та громадських об’єднань.

Володимир Глазунов:

— Олександр Старух — сама по собі фігура компромісна, що у тій чи іншій мірі не влаштовує жодну з регіональних фінансово-промислових груп. Із сильних сторін Олександра Старуха можна назвати наявність досвіду роботи на цій посаді (вперше він працював головою області за часів президентства Віктора Ющенка), а будучи запоріжцем, він знайомий та прогнозований для місцевих еліт.

Медово-бюджетні потоки

Найстабільнішим у політичному плані регіоном Запорізької області є Мелітопольщина. Колишній міський голова Мелітополя (сьогодні — народний депутат) Сергій Мінько та діючий міський голова «черешневого міста» Іван Федоров фактично є однією командою. І серйозних конкурентів цьому тандему у місті немає навіть на горизонті.

Можливо, саме через монолітність команди Мелітополю вдається «вигризати» левову частку бюджетних коштів, призначених усьому регіону.

Тож у стотисячному місті з’явилися об’єкти спортивної, медичної та відпочинкової інфраструктури, про які мріють деякі обласні центри України. Згідно із загальноукраїнським трендом також масово ремонтуються дороги.

Протилежна ситуація в курортному Бердянську. Обраний у 2020 році міський голова Валерій Баранов так і не зміг сформувати лояльну більшість у міськраді. Партія «За майбутнє», яка його підтримувала на виборах, недостатньо наполегливо лобіювала фінансові інтереси Бердянська, через що державні субвенції оминали курортне місто стороною.

Проблем додав невдалий курортний сезон: через навалу медуз та комарів туристи вибирали менш екстремальні місця відпочинку деінде.

На тлі невпевненості у курортному майбутньому регіону та без зовнішніх фінансових вливань міський голова не мав важелів чи стимулів, якими можна було тиснути або спокушати міську еліту. Відчуваючи безпорадність, В. Баранов був змушений 16 листопада подати у відставку.

Політична турбулентність особливо не позначилася на суспільно-політичних настроях у Бердянську. Не виявляють активності й потенційні кандидати на голову курортного міста.

Євген Цокур:

— Адміністративно-територіальна реформа, особливо в частині змін кількості, розміру та фінансових можливостей районів, оголила цілий пласт проблем. Одним із головних завдань її реалізації було зняття зайвих перепон (у вигляді великої кількості сільських, селищних, районних рад), і, таким чином, спрощення оперування ринком землі після його відкриття. Інші питання мали другорядний характер. Закономірним результатом такого підходу став помітний дисбаланс в економічних, суспільних, гуманітарних можливостях населення різних місцевостей.

Наслідком нерівномірності розвитку та можливостей, яка нині посилюється, може стати «нова феодальна роздрібненість».

Володимир Глазунов:

— Навіть за наявності Стратегії розвитку регіону та окремих локацій відбувається фактичний перерозподіл фінансування на користь потужних бізнесових груп, що мають своє лобістське представництво в органах влади усіх рівнів.

Децентралізація — найбільш успішна реформа, втім, загальну картину істотно не змінила. Олігархічна сутність державної системи відтворюється своїми метастазами в оновлених структурах.

Запорізька область.

Фото з відкритих джерел.