Очільниця Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї Ради Європи Марія Мезенцева виокремила наші ключові досягнення в роботі асамблеї.
«Україна — делегація одного питання», — так колеги з ПАРЄ коментували нашу діяльність протягом 2014—2019 років, стверджує народний депутат. За словами М. Мезенцевої, українська делегація попереднього скликання справді порушувала здебільшого одне питання — російської агресії в Криму та на сході. Нині цю тему в жодному разі не забувають. Її обговорюють не лише у воєнній площині, а порушуються і питання верховенства права, демократії, свобод людини — тобто основних фундаментальних цінностей Ради Європи. Утім, наша делегація у 2021 році не обмежилася лише цією проблематикою. Україна отримала ширше представництво в керівництві політичних груп. Зокрема, Євгенія Кравчук стала віце-президенткою політичної групи АЛДЕ (лібералів), а Марія Мезенцева — віце-президенткою політичної групи Європейської народної партії.
За словами М. Мезенцевої, представники делегації організовують багато зустрічей з експертним середовищем, з органами Ради Європи та проводять роз’яснювальну роботу серед виборців, з представниками релігійних організацій, а також мотивують народних депутатів у контексті підтримки ратифікації Стамбульської конвенції, спрямованої на запобігання насильству та на захист жінок. Президент України публічно заявив про підтримку ратифікації. «Очікуємо на завершення цього процесу в 2022 році», — припускає парламентарій.
Українська делегація в ПАРЄ постійно тримає у фокусі питання забезпечення прав людини на тимчасово окупованих територіях і вимагає цього від Ради Європи та ПАРЄ. Під час літньої частини сесії ПАРЄ всупереч російському лобі ми змогли пришвидшити розгляд питання про захист прав кримських татар на пленарному засіданні ПАРЄ. А в серпні 2021 року був організований та втілений парламентський вимір саміту Кримської платформи — понад 60 осіб з різних парламентів світу прибули до Києва. Ми не обмежились лише гостями з ПАРЄ, а й запросили делегатів з Парламентської асамблеї НАТО та ОБСЄ.
Українська делегація провела необхідну адвокаційну та бюрократичну роботу, щоб процедура ратифікації і набуття членства в Групі Помпіду пришвидшились. І в 2021 році це сталось. Участь у цій групі, за словами М. Мезенцевої, — важливий інструмент, що допомагатиме у подоланні проблеми вживання наркотичних засобів. Він відкриє додаткові можливості для залучення міжнародної технічної допомоги, вивчення та запровадження міжнародного досвіду у сфері боротьби з незаконним обігом наркотиків, а також значно розширить міжнародне співробітництво у цій галузі.
Розповіла очільниця нашої делегації в ПАРЄ і про нові формати співпраці з іноземними партнерами. У червні 2021 року на запрошення делегації Туреччини в ПАРЄ відбувся робочий візит до Анкари, нагадала вона. У такому ж форматі планують працювати і в 2022 році. «Маємо низку запрошень від іноземних делегацій, — зазначила М. Мезенцева. — У такому форматі з січня по квітень ми зустрілись з уповноваженими представниками Німеччини, Швеції, Італії, Франції, Великої Британії, Туреччини, а також новим очільником Офісу Ради Європи в Україні».
Також підготовлено заяву про створення неформальної групи щодо підтримки Кримської платформи на рівні делегатів ПАРЄ. Ми вже маємо підписи делегацій Туреччини, Польщі, Литви, Іспанії. А Швеція, Франція, Норвегія виявили інтерес до ініціативи. Також планується посилення групи «Балтік+», куди входять Україна, Латвія, Литва, Естонія і Грузія, у контексті співпраці в інформаційній сфері. Йдеться про створення міжнародного Центру з протидії пропаганді та платформи для недопущення та попередження випадків політичних переслідувань. Крім того, можливе і розширення самої групи «Балтік+».
Вл. інф.
