Регіональний ландшафтний парк «Мальованка» створювався, щоб зберігати, відтворювати та раціонально використовувати біологічне та ландшафтне різноманіття Малого Полісся, яке входить до об’єктів Смарагдової мережі України. Але зовсім не для того, щоб там орати та сіяти...

А страждають ті, хто мав би стати законним власником наділів. Саме так сталося у Старокостянтинові, де на землю, що була виділена учасникам АТО, працівники ДБР наклали арешт. Чому таке відбувається?

У кількох господарів ділянки «нічийні»

Напевно, не знайдеш жодного населеного пункту, щоб вільної землі в ньому було стільки, що можна роздати всім охочим. Не виняток і Старокоcтянтинів. Особливо проблема загострилася після того, як держава пообіцяла наділити чорноземами учасників АТО/ООС. Адже черга претендентів з’явилась одразу й продовжує збільшуватися. Вона дійшла до позначки у дві з половиною тисячі. А от вільних площ у громади не додається. Не дивно, що всі, хто причетний до цього процесу, з особливою прискіпливістю вивчають кадастрові карти, аби знайти нічийні землі.

І вони знайшлись. Частина старокостянтинівських пільговиків отримали ділянки під індивідуальну забудову і навіть почали оформлювати відповідні документи на неї.
Як розповів очільник об’єднання «Учасники АТО міста Старокостянтинів» Сергій Жмурко, встигли витратити по кілька тисяч гривень на нові папери. Та раптом з’ясувалось, що їхню землю взято під арешт.

Не просто суперечки, а судовий процес і навіть кримінальне провадження виникли через землі, котрі належали, а, може, і дотепер належать до сфери управління Міністерства оборони.

Саме це тепер намагаються з’ясувати і суди, і розслідувачі. Бо якщо у гектарів є господар, то як можна передати їх іншому без згоди попереднього?

Міністерство оборони вважає, що ця земля належить йому, і ділитись своїм добром не хоче. Натомість у міській раді знаходять свої аргументи того, що мають право розпоряджатись нею.

Хто має рацію в цій ситуації, чи належить ділянка територіальній громаді, яка має право нею розпорядитися, тепер розбирається суд.

Якщо той стане на сторону громади, то, виходить, атовці законно отримали наділи. А якщо ні — то вони стануть безземельними. Та доки це все з’ясовується, проводиться досудове розслідування, на землю накладено арешт.

Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження стосовно роздачі земель Міністерства оборони. Йдеться про привласнення військового майна шляхом шахрайства, що вчинене в особливий період, та зловживання владою. Слідчі намагаються довести, що 11,5 гектара земель оборонного призначення було відчужено з порушенням законодавства, після чого розділено на ділянки та передано під приватне будівництво. Тому тепер ДБР встановлює, хто з представників Старокостянтинівської міської ради причетний до цього. Якщо провину чиновників буде доведено, то їм загрожуватиме покарання до 12 років позбавлення волі.

— Ми як громадська організація не підтримуємо того, що виділяються землі Міністерства оборони в воюючій державі, де вони становлять величезний ресурс для оборонного відомства. Забирати його без відома міністерства і передавати у приватну власність просто неможливо, — переконаний Сергій Жмурко.

Але ж і пільговики із земельної черги ні в чому не винні й задаються питанням, чому все зійшлось на них?

Від того, якою буде подальша доля арештованих наділів, залежатиме те, чи хтось отримає свою власність, а хтось — покарання.

Хто зацікавлений у плутанині?

Обставини, коли залишається нез’ясованим до кінця, кому насправді належить ділянка і хто може нею розпоряджатись, не такі вже й поодинокі. Адже не всі громади можуть похвалитись тим, що на їхніх територіях проведено повний земельний аудит із чітким визначенням власників та вільних наділів. А суперечливі моменти здебільшого залишаються прихованими, доки за них не беруться правоохоронці.

Інакше не було б такого, що, приміром, землі заповідника зареєстрували як ділянку сільгосппризначення. А сталось таке в Шепетівському районі. Як розповіли в Шепетівській окружній прокуратурі, довелось заявляти позовні вимоги про скасування державної реєстрації ділянки площею 255 гектарів, яка розташована в межах регіонального ландшафтного парку «Мальованка».

Земля і була надана Шепетівському районному спеціалізованому лісокомунальному підприємству для ведення лісового господарства. Однак до Державного земельного кадастру відомості про неї внесли як про ділянку сільгосппризначення.

Здавалося б, така собі бюрократична «описка», мовляв, що від того, як вказано у паперах, адже територія парку залишилась на місці. Так, але саме такі «помилки» чиновників згодом призводять до того, що в чорноземів непомітно змінюється власник, і він починає використовувати наділ на власний розсуд.

У прокуратурі зазначають, що вартість згаданої ділянки становить більш як 13 мільйонів гривень. Якби її довелось купувати, хтозна, чи знайшлися б охочі. Та й зробити це в ландшафтному парку неможливо. Але лише кілька слів у документах перетворили її на землі сільськогосподарського призначення. А це вже зовсім інша історія. Заплутана, не до кінця з’ясована. Та, вочевидь, комусь таки вигідна.

Хмельницька область.

Фото Мальованського лісництва.