Світлана Коваль із села Гвардійське, що у Хмельницькому районі, здивувала багатьох, коли вирішила завести свою ферму. Воно б і нічого, якби у стайні були корови чи поросята. Але жінка взялась за... креветки.

Не тільки для Гвардійського, що оточене суходолами, а й для більшості інших сіл це справжня дивина. Було, що хтось десь брався за розведення равликів чи гусені шовкопряда. Диваки заводили на своєму подвір’ї екзотичних птахів і звірів. Але щоб креветки!

До бізнес-проектів ще б гроші

Якби кілька років тому хтось сказав Світлані, що вона з родиною займатиметься такою справою, сама неабияк здивувалася б. Бо перед тим довго думала, чим заробляти на життя. Тут же має зійтись все: і щоб інвестиції не дуже великі, щоб вистачило робочих рук, щоб було, куди збувати продукцію. Ну, і врешті-решт, аби заробіток був непоганий.

Довго придивлялась до тих, хто вже мав досвід у власному бізнесі, аж поки не зацікавилася креветками. Побачивши у соцмережах, як цим займаються фахівці, вирішила, що справа саме для неї.

Спочатку поїхала в гості, щоб на власні очі побачити, як все організовано. А там уже пішло: купили басейн, взялись заготовляти корми. З’ясувалось, що меню для креветки хоч не таке вже й складне, але доволі широке -від спеціального сухого корму до кропиви, гарбуза, мороженої риби і мотиля.

Перша партія була невеликою — кілька сотень мальків, яких взяли на дорощування. А потім почали потрохи збільшувати обсяги — підрощену креветку здають, а на її місце заселяють нових мальків.

Наразі справи йдуть непогано, тож родина думає розширити свою ферму і перейти з розряду любителів до промислового вирощування креветки. Якщо все вдасться, то ще й облаштують дегустаційний зал, де пригощатимуть відвідувачів стравами з креветок. Можливо, доповнять своє господарство і невеличкою страусиною фермою.

Хороші ідеї. І все просувалося б набагато швидше, якби родина мала додаткову фінансову підтримку. Але де її взяти?

Це питання актуальне для багатьох, хто хоче докласти рук до роботи на землі.

Влада підтримає...

Згаданою проблемою переймається і обласна влада, розробляючи Програму розвитку агропромислового комплексу області на 2022—2026 роки. До робочої групи долучились депутати облради, члени постійної комісії з питань сільського господарства, продовольства та земельних відносин, представники управління розвитку агропромислового комплексу та земельних відносин, департаменту фінансів облдержадміністрації, представники асоціацій, керівники підприємств різних форм господарювання. Після розробки проекту зібрались разом в ОДА, щоб проаналізувати представлений профільним управлінням проект і визначити, куди спрямувати фінансовий ресурс.

Новий документ — це своєрідне продовження того, що діяв у попереднє п’ятиріччя. Завдяки йому фінансову підтримку отримали сільгоспкооперативи та фермери-одноосібники, котрим частково була компенсована вартість придбаної сільгосптехніки і обладнання. А особистим селянським господарствам з обласного бюджету надавали кошти на купівлю доїльних апаратів. За п’ять років саме цією допомогою скористалося майже 2,8 тисячі домогосподарств.

— На Хмельниччині сільгоспдіяльність здійснюють понад 300 тисяч особистих селянських господарств та 1119 фермерських, — зазначила голова обласної ради Віолета Лабазюк. — Тож завдання влади — підтримати розвиток малого і середнього агропідприємництва.

Доповнює цю статистику і начальник управління розвитку агропромислового комплексу та земельних відносин ОДА Олег Омелянюк:

— Програми сприяють ефективному використанню ресурсів. За п’ять попередніх років у такий спосіб було спрямовано на село 20 мільйонів гривень. З-поміж іншого ці кошти допомогли створити 44 сімейних фермерських господарства.

За словами Андрія Лакусти, начальника відділу агропромислового виробництва облуправління розвитку АПК, нова знову передбачає часткову компенсацію вартості придбаної сільгосптехніки та обладнання, технологічного обладнання для виробництва та переробки сільгосппродукції. Але суттєвим доповненням є те, що малим суб’єктам господарювання частково компенсуватиметься і вартість придбаних кормів для великої рогатої худоби, надаватиметься бюджетна дотація фізичним особам за утримання телиць у віці з 12 до 15 місяців. А ще допоможуть тим, хто купуватиме чи будуватиме теплиці.

Фантазувати не заборонено

Чи зможе претендувати на фінансову підтримку екзотична креветкова ферма, поки невідомо. Але те, що фантазія сільських підприємців вже давно вийшла за рамки хліва з коровою і городу з картоплею, це факт. Тому розробники програми зробили певний наголос і на так звані нішеві культури, тобто ті, що не входять до переліку масового виробництва. Тож в області хочуть компенсувати ентузіастам вартість придбаного високорепродукційного вітчизняного насіння жита, гречки, проса, кмину, сочевиці та інших культур. До цього списку додається і сертифіковане насіння лікарських трав.

Та перш ніж все це вирощувати, потрібно «виростити» кадри, котрі хочуть і вміють це робити. Щоб забезпечити агроформування краю кваліфікованими спеціалістами, заходами програми передбачена їх підготовка та перепідготовка на базі закладів аграрної освіти, у тому числі й в обласному навчально-курсовому комбінаті.

А загалом у всіх, причетних до розвитку агробізнесу, ще є можливість висловити свої пропозиції до програми, поки її схвалять депутати облради.

І це хороший шанс для тих, хто започатковує нову, небачену досі на селі справу.

Хмельницька область.