Вже кілька днів поспіль отримую дзвінки та повідомлення від друзів, знайомих, знайомих знайомих із проханням дізнатися, що з їхніми близькими, які залишилися у Бучі, Гостомелі, Ворзелі, Ірпені та допомогти якось вивезти їх у безпечне місце.

Їхні рідні не виходять на зв’язок вже кілька діб. Майже тиждень ми не знаємо, що з нашою колегою, яка живе у Ворзелі. Три дні немає інформації від колеги з Ірпеня… Бо в оточених російськими військами містах-сателітах Києва відсутня електроенергія, вода, вже навіть катастрофічно бракує їжі й ліків. І цих елементарних речей, до яких звикла будь-яка сучасна людина, там немає ні в кого: ані у мешканців, які вже не першу добу сидять у підвалах, ані у місцевої влади, депутатів, бізнесменів тощо. Бо війна нікому не надає преференцій. Хіба що на смерть… Учора вночі рашисти розстріляли мера Гостомеля та поранили мера Бучі. А  в день неділі (до речі, Прощеної)  почитателі християнських, але виключно «руських скрєп» в Ірпені просто на вулиці розстріляли місцеву родину з двома неповнолітніми дітьми, яка намагалася пішки втекти з того пекла, що влаштували на їхній батьківщині путінські «асвабадітєлі».   

Російські окупаційні війська, продираючись до столиці вже другий тиждень, по суті, взяли в облогу міста Ірпінь, Ворзель, Бучу, Гостомель, Бородянку… А їхніх мешканців зробили заручниками своєї терористичної операції. Ситуація критична. Наближена до гуманітарної катастрофи. Окупанти блокують доставку туди продуктів, води, речей першої необхідності. Зупиняють машини підприємців, волонтерів, що везуть все це людям, обстрілюють, відбирають вантаж, залякують…   

Подібна ситуація із порушенням норм гуманітарного права з боку путінських нападників не лише на Київщині, а й на Сумщині, Херсонщині, Донеччині тощо. 

Напередодні російські загарбники зірвали евакуацію мирного населення з Маріуполя (три доби в облозі): коли відкрили «коридор», танки РФ намагалися прорватися цим «коридором» у місто. Хоча про евакуацію цивільних нібито домовилися того для.
І це головне питання (принаймні про яке нам офіційно повідомляють) розглядається на перемовинах російської та української делегацій, що тривали вчора, 6 березня, і продовжуються сьогодні. 

Щоправда, понеділок почався з новини про «акт гуманної щедрості» від Москви. Офіційні спікери української влади повідомили, що вночі надійшов лист з РФ із пропозицією (на особисте прохання президента Франції Макрона – на цьому акцентується) оголосити режим тиші з 10:00 7 березня та відкрити гуманітарні коридори з Києва (Київ, Гостомель, Раківка, Соснівка, Іванків тощо) на …Білорусь із подальшою доставкою авіаційним транспортом в Росію. А з Харкова і Сум Москва дає добро на «коридор» залізницею та автотранспортом прямо у …Росію.

Вищий ступінь «гуманного» цинізму від агресора: загнати людей у пекло війни, а потім «врятувати» їх, забравши до себе у полон. Здається, у кремлівського диктатора загострення «креативної миротворчості».    

Тим часом удень, у проміжок між раундами переговорів, радник міністра внутрішніх справ Вадим Денисенко повідомив на брифінгу, що наразі російська сторона відмовляється організувати «зелені коридори», аби дати можливість людям покинути захоплені міста. За його словами, для вирішення цього болючого гуманітарного питання залучено міжнародні організації та глави інших держав. «Але з того, що ми можемо розуміти, – це особиста вказівка Володимира Путіна  поки що не давати «добро» на будь-які гуманітарні коридори», – повідомив представник МВС України. 

Увечері Денисенко поінформував, що все ж таки вдалося вивезти дві тисячі цивільних із частково захоплених російськими військами Ірпеня, Бучі й Гостомеля. Проте  на підконтрольних російським окупаційним військам (дані на 18:00 7 березня) територіях біля Києва – Макарів, Гостомель, частина Бородянського району та в інших – чекають на евакуацію понад чотири тисячі українців.

Фото: facebook.com/Ukraine.Heute