Минулого тижня у Полтаві на площі перед адмінбудівлею обласної влади мітинги на підтримку євроінтеграції відбувалися щодня. Однак якщо до п’ятниці включно настрій півтори-двох сотень учасників вечірніх зібрань був досить поблажливим до опонентів, часом навіть «дискотечним», то в суботу він різко змінився. А в неділю на полтавський Євромайдан вийшли близько двох тисяч чоловік. Чимало з них тримали в руках саморобні транспаранти, плакати й аркуші паперу з написами, що засвідчували гнівний осуд звірячого побиття «беркутівцями» юнаків і дівчат на столичному Майдані Незалежності.
До речі, серед мітингувальників переважали люди середнього і старшого віку. Тож лейтмотивом зібрання стало гасло: «Захистимо наших дітей і онуків!». За таких умов присутні найпалкіше вітали вже не традиційних ораторів — місцевих опозиційних політиків і громадських діячів, — а тих, хто виступав на таких заходах уперше. Зокрема, бурхливі оплески і скандування: «Дякуємо!», — адресувалися жінці, син якої перебував на київському майдані. Хоча через хвилювання вона промовила лише одне речення, варте дослівного цитування: «Давайте будемо разом, давайте будемо за Україну, щоб наші діти більше не проливали кров, щоб усе було добре». Пенсіонерка Наталія Різник раніше також не бувала на мітингах. Та, власне, й цього разу не підходила до мікрофона — за неї промовляли виготовлені власноруч плакати.
— Найбільше мене обурює побиття наших дітей, — зазначила Наталія Миколаївна у розмові з власкором «Голосу України». — Хоча, як кажуть, нікуди не годиться, що керівництво держави фактично відвернулося від Європи. Коли ще працювала, мені довелося по роботі об’їхати ледь не півсвіту. Бачила, як живуть люди за кордоном, і хочу, щоб так жили у нас. Балачки про неготовність українців жити і працювати по-європейськи — брехня. Наші переоснащені підприємства легкої промисловості, у тому числі й полтавські, нині шиють одяг і взуття для провідних європейських брендів. Якщо не ховати прибутки в офшорах і не красти, знайдуться кошти для технічного переоснащення й інших виробництв. Хто не може чи не хоче цього організувати, хай поступиться місцем іншим. Але я не хочу війни — хочу, щоб усе було мирно.
Попри зініційовану міською владою заборону окружного адміністративного суду влаштовувати масові зібрання у центрі Кременчука до 8 грудня, недільний Євромайдан в індустріальній «столиці» Полтавщини зібрав близько півтисячі чоловік. Відбувався він біля пам’ятного знака жертвам сталінських репресій, розташованого поруч з площею, де вже встановили конструкції для головної міської ялинки. Тож, протестуючи проти цинічного використання владою символів Новорічно-Різдвяних свят у боротьбі з учасниками мирних зібрань, і водночас на знак солідарності з потерпілими від дій «Беркуту» біля столичної «йолки», деякі кременчуцькі мітингувальники клали до згаданих ялинкових конструкцій квіти з чорними траурними стрічками.
Полтавська область.
Фото автора.
