Тепер гастрономи або закриті, або в них присутній дуже обмежений набір продуктів та напоїв. Натомість поруч із ними розкинулися цілі стихійні базари, де є абсолютно все – від сала та яєць до овочів і побутової хімії.

Такий базар, до речі, встиг «розповстися» навіть по пішохідній зоні центральної вулиці Суворова (дивись фото), де раніше на тротуарах торгували хіба що сувенірами та пейзажами для туристів.

Банківські філії в обласному центрі перестали видавати готівку клієнтам, бо її немає. Закриті й офіційні пункти обміну валют. Зате на ринках і долари та євро ледь не на кожному кроці купують і продають. Там же ділки пропонують допомоги у знятті готівкових коштів з карток – за п’ять відсотків від суми – це вдвічі більше від максимальної банківської ставки до початку війни. 

Призначена окупантами «військово-цивільна адміністрація» вже оголосила, що з 1 травня на Херсонщині впроваджують в обіг російські рублі. Чотири місяці буде перехідний період – вони ходитимуть паралельно з гривнями. Та наразі ті ж російські військовослужбовці під час своїх візитів на ринки та в магазини «дерев’яними» не розраховуються, бо їх приймати категорично відмовляються. За харчі й товари платять виключно гривнями – купюрами великих номіналів. Причому таких купюр у них цілі пачки. Де взяли? Та швидше за все, награбували, оскільки платять у арvії московітів все ж рублями.

Містяни в Херсоні, власне, живуть сьогоднішнім днем і не знають, що буде завтра. Кожного дня тут лунає артилерійська канонада, вночі прилітають ракети (на центральному проспекті Ушакова вибухом повиносило шибки одразу у кількох багатоповерхівках). Але в навколишніх селах люди й поготів не знають, як жити далі. Аграрії правдами й неправдами роздобули дизельку й насіння, підживили озимі, почали сів ярих. Та під кінець квітня голова обласної військової адміністрації Геннадій Лагута, котрий втік з області ще в перший день війни, дав «вчасну» пораду, рекомендуючи відмовитися від весняних польових робіт й «узяти паузу до визволення області від російських військових» (цитую за текстом інтерв’ю). А раніше що, кеби не вистачало визначитися?

Щойно бойові дії відсунулися до Миколаївщини, як фермерським господарствам чужинці почалися диктувати свої умови – що сіяти, і як розпоряджатися плодами власної праці. Скажімо, засівати лани приписують чомусь тільки соняшником та пшеницею, а левову долю майбутнього врожаю заздалегідь зобов’язують віддавати – невідомо кому й за що.

– Три роки ми накопичували кошти на новий комбайн, оскільки щоразу наймати його за п'ятнадцять відсотків зібраного було невигідно. Зрештою торік «Джон Дір» купили. Та за місяць по тому, як селом пройшли колони орківської бронетехніки, приїхали якісь бородані в чорних шапочках із автоматами й кинджалами. Вони обдивилися мій ангар, побачили новий комбайн, і дуже зраділи – причепили його до БТРа і кудись потягли. А мені сказали – будеш скаржитися, відріжемо голову, – наляканий знайомий фермер з Генічеського району Херсонщини. – Але й на тому не скінчилося. Минає ще тиждень, і до обійстя заїжджають якісь цивільні та військові вже слов’янської зовнішності. Пояснюють, нова влада буде тебе захищати, але сімдесят відсотків врожаю відвезеш, куди треба, і живи спокійно. А ні – то розстріляємо. От я й гадаю, чи не варто кинути це господарство і тікати з родиною світ за очі?

Та з фермерами загарбники ще хоч якісь розмови ведуть, а з елеваторів просто вивозять старі запаси зернових у невідомому напрямку без жодних перемовин. Пояснення для працівників хлібоприймальних підприємств стандартне: будете заважати – отримаєте по кулі.

Та якщо ви гадаєте, що такі мародерські рейди є ініціативою окремих корумпованих офіцерів, то глибоко помиляєтеся. Свідчення тому – оприлюднений на офіційному сайті Законодавчих зборів Красноярського краю РФ виступ такого собі депутата Владислава Зирянова. У солодкому передчутті халяви знахабнілий мокшанець наголошує: «Експропріація надлишків минулорічного й нинішнього врожаю фермерів Херсонського регіону стане одним з інструментів надання допомоги малим формам господарювання, споживчій кооперації». Тобто, якщо виростити достатньо збіжжя для забезпечення власних потреб не спроможні, давайте награбуємо його в сусідній країні. А як по тому сусіди виживатимуть, їх це не обходить.

Фото автора. 

Херсонська область.

На знімку: пішохідна частина центральної вулиці Суворова в Херсоні перетворилася на стихійний базар.