Колишній учитель фізкультури у Великій Димерці, що в Броварському районі, Микола Теплюк полюбляє весною телефонувати місцевим журналістам та й просто знайомим — приїздіть до мене в сад, полюбуйтеся буйноцвітінням. Там і справді неймовірна краса — у білий колір наряджається, здається, увесь навколишній світ. Цвітуть абрикоси, вишні, черешні, яблука, сливи.
Сад, який належить ТОВ «Сад», цього року, у післяокупаційний час, сприймається особливо. Як місце релаксації. Навіть якщо хтось з місцевих там не побував, то можна скористатися фото та відео блогерів.
Микола Теплюк уже давно не вчителює, а понад 20 років керує «Садом», є його власником. І продовжує давні традиції садівництва у Великій Димерці.
Нині на 15 га тут дбають про врожаї плодових дерев, на 4 га опікуються полуницею. Під крапельним поливом — за цю справу в господарстві відповідає Віктор Боднар (на знімку вгорі) — вирощують три сорти раннього та пізнього дозрівання: «Польку», «Флоренс», «Хоней».
Головний агроном Андрій Лебединець (на знімку) показує поле, де зріє жито. Ще на загальній площі господарства у 70 га «Сад» культивує овес, вирощує борщовий набір — моркву, капусту, буряк.
Воєнні дії не могли не вплинути і на «Сад». Літало тут багато чого, і — багато. Неподалік проходила своєрідна лінія зіткнення. Саперам роботи дали вдосталь.
Але не тільки це. Через розпочату ворогом війну не встигли продати залишки минулорічної продукції. Дуже важко через загальні проблеми — дорожнечу та відсутність палива — реалізувати навіть незначні плани. Зокрема, дещо розширити площу полуниці, наводити лад із старим садом.
— Проте і весна, і земля наша щедра змушує дивитися у майбутнє з оптимізмом. Дивитися і працювати, щоб сад наш квітнув і давав щедрі врожаї. А так і буде, — упевнений Микола Теплюк.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
