На цьому сюрприз для Яни не закінчився. Після щирих слів зізнання, які хлопець говорив з екрана, він попросив її озирнутися.
Здивуванню дівчини не було меж: вона побачила коханого. Недалеко від неї, за спиною стояв Вадим з великим букетом білих троянд. В однострої, отже, щойно з фронту. Поки дівчина йшла (летіла!) до нього, він став на коліно...
Щоб так романтично попросити у дівчини руки і серця, військовий звернувся по допомогу до друзів. Ті розповіли про задум керівнику їхньої Іллінецької міської громади — Володимиру Ящуку.
Посадовець розпорядився, щоб працівники Будинку культури надали необхідну техніку для монтажу відеозапису і його трансляцію на міському майдані. Батьки Яни також знали про «секретну» операцію, бо їм відвели важливу роль. За умови, що доньці нічого не стануть розповідати. До останньої хвилини тримали язик за зубами.
Таємницю не видали навіть тоді, коли запропонували донечці прогулятися з ними містом. Очевидцями романтичного зізнання в коханні стали мешканці міста, які в цей час перебували поруч на майдані. «Про таке кіно можна знімати», — сказала одна із землячок молодят, спостерігаючи за подією. Яна відповіла на пропозицію стати дружиною одним словом: "Так!»
Вадим разом з розкішним букетом подарував їй каблучку. Наречених привітав міський голова Володимир Ящук. Вручив ікону Святого Миколая, якого вражають покровителем шлюбу. Про цю незвичну подію у житті міста розповіли на Фейсбук-сторінці Іллінецької міської громади і доповнили світлинами.
У розповіді наводять слова нареченого Вадима: «Я кохаю Яну. Передати ці почуття складно. Дуже вдячний їй за те, що чекає та підтримує мене. У такий непростий час ще більше переконався, що маємо бути разом, що вона та єдина, з якою хочу прожити усе своє життя».
Дівчина каже, що сподівалася на пропозицію коханого, але, що все буде настільки романтично, такого навіть у думках не припускала.
Познайомилися вони п’ять років тому. Спершу товаришували, а потім дружба переросла у кохання. Про Вадима земляки розповідають, що він з родини великих патріотів. Його виховували на козацьких традиціях. У нього дідусь один із засновників козацького товариства у громаді, а рідний дядько у 2014 році добровольцем пішов захищати країну від російських агресорів. Тільки на один день відпустили командири військового. Затриматися на довше вдома не мав можливості.
Військовий знову вирушив у дорогу, щоб боронити рідну землю від російських окупантів, вигнати їх, повернутися додому і жити мирним життям з коханою людиною.
Фото з Фейсбук-сторінки Іллінецької міської громади.
