Якщо хочете набратися оптимізму - поїдьте до сільської місцевості на Прикарпатті. Навіть дорожні спостереження вселяють надію: немає звичних для минулих років необроблених полів. Попри весняну посуху ярі зернові піднялися.
Пішли в ріст соняшник та кукурудза. З автобуса таке враження, що лани цих культур безкраї. Так само озимий ріпак, який тріпоче стручками від вітру. Та найбільше тішить озимина, що простягається на великих масивах рівним зеленим килимом.
Щоправда, озимі пшениця та ячмінь на невеликих ділянках у селян не такі розкошисті, дещо й забур'янені. Так само й соя: дається взнаки нестача засобів захисту рослин. Чи, може, залежить від господаря. Приміром, у мешканця Городенки Володимира Якимовича навіть на невеликому клаптику в кілька соток ця культура чиста, доглянута. Так само й картопля.
Цьогоріч багато садять і квасолі, бо на відміну від картоплі, на цю культуру завжди є збут. Літр бобів можна на ринку реалізувати цієї пори по 50 грн. Колись вважалося, що цей продукт є стратегічним: як є запаси в коморі, то й голод можна пережити.
До слова, м'ясні тушонки із квасолею завжди були популярними. Нині цей ситний продукт неодмінно складають до посилок на фронт. Тож хто не лінувався та посадив квасолю - і сам не буде голодним, і з іншими поділиться.
Фото автора.
