У Верховній Раді об’єдналися одразу п’ять парламентських комітетів, аби фахово обговорити питання захисту прав і свобод громадян України, які перебувають на території держав-членів ЄС та інших держав як тимчасово переміщені особи внаслідок збройної агресії російської федерації.

До проведення онлайн-слухань долучилися комітети: з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, з питань інтеграції України до ЄС, з питань гуманітарної та інформаційної політики, з питань прав людини, деокупації, реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та АРК, м. Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин, з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Народні депутати, висловивши глибоку повагу та вдячність державам, що надають прихисток українцям, які вимушені були рятувати свої життя за кордоном, наголосили водночас і на низці проблемних аспектів.
Представниця Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Тетяна Скрипка торкнулася питання захисту прав дітей, адже серед мільйонів українців, які були вимушені рятуватися від війни за кордоном, діти становлять щонайменше два мільйони.

«Більшість дітей опинилися за кордоном у супроводі одного з батьків, опікунів або батьків-вихователів та уповноважених працівників закладів, у яких вони перебували. Але непроста ситуація склалася щодо дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які опинилися за кордоном без супроводу або в супроводі осіб без спеціальних на те повноважень», — зауважила народний депутат, додавши, що не останню роль у цьому відіграла норма законодавства про те, що діти після 16 років можуть самостійно перетинати кордон. «Така норма відсутня у більшості країн. Тож такі діти підпадають під юрисдикцію служби у справах дітей країн перебування», — зазначила

Т. Скрипка, наголосивши, що нині Україна дипломатичним шляхом через відповідні міжурядові домовленості намагається вжити всіх максимально можливих заходів щодо контролю за дотриманням прав та інтересів дітей за кордоном і їх повернення на Батьківщину після закінчення війни.

ДОВІДКОВО

Фронтекс — агентство Європейського Союзу, яке займається охороною зовнішніх кордонів. Це агентство є відповідальним за координацію діяльності національних прикордонних служб та забезпечує надійність кордонів країн-членів ЄС з іншими країнами.

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе, як один з ініціаторів цих слухань, висловила стурбованість тим фактом, що не всі держави-члени ЄС під час реєстрації тимчасово переміщених осіб взаємодіють із такою інституцією, як Фронтекс.

«Це означає, що деякі держави діють самостійно у плані реєстрації людей, які перетинають їхній кордон. А потім ми втрачаємо розуміння того, де наші громадяни перебувають, а тому не завжди зможемо ефективно допомогти захистити їхні права — як дорослих, так і дітей. Відповідно маємо ризики того, що частина українців, які шукали прихистку від війни, можуть стати жертвами торгівлі людьми чи сексуального насильства за кордоном», — наголосила голова комітету додавши, що в рекомендаціях цих слухань має бути припис виконавчим структурам України з тим, щоб вони зробили офіційне звернення до Фронтексу стосовно обов’язкового залучення цієї європейської інституції всіма державами-членами ЄС для роботи з тимчасово переміщеними особами.

Крім того, народний депутат торкнулася питання скорочення фінансування МЗС. За її словами, це означатиме, що з відряджень відкликатимуться представники дипломатичної, консульської служби та адміністративний персонал з наших дипломатичних місій. «Вважаю, що це не та сфера, де ми мали б економити державний фінансовий ресурс. Адже це важливо для забезпечення захисту прав наших громадян за кордоном», — констатувала вона.

Ще однин аспект, порушений Іванною Климпуш-Цинцадзе, стосувався українців, яких насильно депортували в російську федерацію, або громадян, які, наприклад, тікаючи з Херсонщини, виїжджають через окупований Крим, а потім з’являються в інших країнах. «Це взагалі окремий напрям роботи, який, проте, не достатньо пропрацьований у тому числі й законодавчо», — зауважила вона.
Керівник Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко зазначив, що обговорюване питання має масштабний характер і запропонував вирішувати його комплексно й навіть створити новий офіс омбудсмена.

ЦИФРА

За різними оцінками, рятуючись від війни, за кордон виїхало від 6 до 8 млн українців. Кількість примусово переміщених українців нині становить не менш як 1 млн 300 тис.,
з них майже 240 тис. — діти.

Дмитро Лубінець, голова Комітету з питань прав людини, висловив переконання, що напрацьовані під час цих слухань рекомендації повинні увійти в стратегію дій уряду, спрямовану не лише на захист наших громадян, які вимушено виїхали за кордон, а й на повернення їх в Україну. Адже не секрет, зауважив він, що серед мільйонів наших співгромадян, які виїхали, велика частина вже не планує в майбутньому повертатися. «Ми повинні з цим щось робити, бо Україна — це у першу чергу наші громадяни», — наголосив він.

Водночас депутат висловився проти створення ще однієї інституції омбудсмена, зауваживши, що до повноважень Уповноваженого з прав людини входить захист абсолютно всіх громадян України, зокрема і за кордоном. Тож запропонував у рекомендаціях прописати пропозицію якнайшвидше призначити нового керівника цієї установи.

Підсумовуючи слухання, голова Комітету з питань соцполітики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова зауважила, що ситуація, в якій ми опинилися через збройну агресію росії, — це виклик не лише для нашої країни, а й для всього світу. Депутат наголосила, що Верховна Рада, реагуючи на виклики, дуже швидко напрацьовує законодавчі ініціативи, винятком не буде й обговорюване нині питання. Тож закликала комітети якнайшвидше надати свої пропозиції до рекомендацій за своїм профілем, щоб секретаріат комітету соцполітики узагальнив їх та підготував заключний текст рекомендацій.