Один з них — Михайло Герасимович Іллєнко (на знімку), який змінив кінокамеру на зброю і практично з перших днів рашистської навали записався до лав Територіальної оборони. На своїй сторінці у Фейсбуці він виклав фото із Сєвєродонецька і підписав: «Два викладачі Карпенка-Карого, два режисери. Спочатку я пояснював магістру Андрію Іванюку деякі маленькі хитрощі професії режисера, тепер Андрій ділиться зі мною своїм півторарічним досвідом бійця АТО… Де б я не побував цього разу, скрізь воюють випускники Карпенка-Карого. Аби не забували після перемоги, що кіно — також зброя!»
Михайло Герасимович зізнається: «Коли я, москвич, після інституту переїхав до Києва, мені казали, що я зробив помилку. Не можу зважити, хто найбільше вплинув на цю помилку — Дніпро? Черкаси? Дід Тарас? Бабуся Надія? Батьки? Брати — Вадим? Юра? Не хочу зараз займатися підрахунками, але знаю — сьогодні з’їхав би з розуму, якби залишився в Москві. Як вони — українці — там виживають з родичами в Бучі, в Маріуполі, в Сєвєродонецьку, в Чернігові, в Щасті — в Україні? Я вже не кажу про те, що не було б у мене «Фучжоу», «Сьомого маршруту», фільмів «ТойХто-ПройшовКрізьВгонь», не було б «Толоки»…
Остання стрічка кінорежисера — «Толока», за словами знаного кінокритика Сергія Тримбача, «є головним твором Михайла Іллєнка, таким собі конденсатом творчих та світоглядних установок митця. У титрах також наголошено на тому, що картину доповнено неоприлюдненими мистецькими ідеями Юрія Іллєнка та Івана Миколайчука. І, звісно, Тараса Шевченка, чий вірш «У тієї Катерини хата на помості...» ліг в основу фільму».
До речі, днями в місті Варезе, в кінотеатрі Multiplex Impero Varese, відбувся Всесвітній благодійний кіномарафон CinemAid Ukraine Charity Film Marathon, де було представлено дві роботи М. Іллєнка, а зібрані кошти перераховано на підтримку кіноіндустрії України під час війни…
Нагадаємо, творча доля Михайла Герасимовича тісно пов’язана з Київською кіностудією ім. О. Довженка. Саме тут народилися його знакові режисерські роботи: «Там вдалині, за рікою», «Кожен мисливець бажає знати», «Фучжоу», «Сьомий маршрут», «ТойХтоПройшовКрізьВгонь», «Толока». Іллєнко є «батьком-засновником», організатором престижного проекту «Відкрита ніч» — це єдиний національний фестиваль, зосереджений на пошуку та відборі нових імен кінематографістів. Більше двадцяти років Михайло Герасимович вирощує творчу зміну, викладаючи на кінофакультеті Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого. Іллєнківські учні підкоряють серця журі міжнародних фестивалів, отримуючи нагороди на престижних кінофорумах. Режисер є автором книжки «Кіно, шпори для абітурієнтів», яка стала його письменницьким дебютом…
За словами митця, «те, що війна переходить у затяжну стадію, — було зрозуміло вже десь у середині березня. Ще до втечі московитів з-під Києва, Чернігова та Сум. Але одна справа зрозуміти розумом, а зовсім інша — на емоційному рівні. Швидко нічого не завершиться. Це війна на місяці й, цілком можливо, на роки. Все життя, яке було до — вже ніколи не повернеться… У нас є свій шлях до вільної, незалежної держави, і ми ним йдемо. Просто він буде довгим. Слава Україні».
***
Ми вітаємо Михайла Герасимовича з 75-річчям. Бажаємо сил, аби швидше здолати ворога, звільнити від окупантів нашу країну. Віримо, що після перемоги митець це порадує глядачів своїми цікавими творчими проектами.
