Волонтери американської гуманітарної організації August Mission за кілька місяців війни на Хмельниччині побували не раз. П’ятитонні фури з гуманітарними вантажами, які надходили в область, — це їхня робота. В них — харчі, засоби гігієни, одяг, матраци, ліки, медичне обладнання... Список того, чого в критичні моменти гостро потребували тисячі переселенців, хворих у лікарнях та наші бійці на фронті, — великий.
Волонтери із August Mission — це люди доброї волі, котрі хочуть зробити світ кращим і тому намагаються допомогти всюди, де люди переживають скруту, тим більше — війну. Не оминули й Україну.
Засновник цієї організації Брюс Робертс побував на Хмельниччині і запевнив, що вони й надалі перебуватимуть поруч та допомагатимуть пережити ці страшні події. Аби допомога була справді дієвою, команда доброчинців зустрілась із очільницею обласної ради Віолетою Лабазюк і з’ясувала, які вантажі потрібно зібрати якнайшвидше і кому їх передати. Адже значна частина того, що прибуває у Хмельницький гуманітарний хаб, потім спрямовується у населені пункти, які зазнали найбільших руйнувань.
Та поки друзі-волонтери збирають гуманітарні вантажі за кордоном, американські благодійники разом із українськими волонтерами встигають попрацювати ще й у нас. Разом вони придбали дім для родини захисника Маріуполя Олексія Багрія.
Хлопець був родом із Хмельниччини. У 2016 році пішов до війська, відтоді боронив нашу державу. Воював у зоні АТО, служив у морській піхоті. А коли розпочалась війна, його підрозділ опинився неподалік Маріуполя.
Олексій був серед тих, хто першим узяв на себе удар ворожої армади і хто загинув у важких боях, боронячи місто над Азовом. До рідних прийшла лише звістка про те, що його немає серед живих. А тіло так і не було знайдене.
Рідні кажуть, що він встиг попросити своїх бойових побратимів про одне: якщо не виживе, нехай вони допоможуть його родині перебратись на Хмельниччину, у місця, де сам народився.
Олексію було про кого турбуватись: на нього чекали дружина Марія, шестирічний син Тимофій і чотирилітня донечка Злата. До війни їм так і не вдалось отримати власне житло.
З майбутньою дружиною Олексій познайомився у столиці. Марія там працювала, а Олексій служив у військовій частині. Згодом переїхали до Миколаєва. Там і жили, допоки не розпочалась війна. Туди ж до родини у квітні прийшла звістка, що чоловіка та батька не стало.
Після цього Багрії вирішили перебратись на Хмельниччину. А тут опинились серед десятків тисяч тих, хто так само шукав прихистку від війни. Тепер вважають справжнім подарунком, що доля звела їх із доброчинцями з August Mission. Ті буквально за лічені дні зробили все, щоб зібрати кошти і придбати житло для родини маріупольського захисника.
Хорошу хату разом із городом та садком пригледіли у селі Глушківці, що у Солобковецькій громаді. Але заплатити за неї потрібно було сім тисяч доларів. Щоб зібрати таку суму, волонтери звернулись до земляків через свій фонд, що діє в США. Дізнавшись про родину загиблого бійця, американці почали надсилати кошти. Долучились до цього й українські волонтери. Вже за чотири дні назбирали достатню суму.
Тепер так само всі разом хочуть зробити ремонт, провести в будинок воду, газ, облаштувати систему опалення. Для своєї родини все це мав би робити Олексій. Але він зробив значно більше — боронив рідну землю до останнього подиху. Тепер Україна має подбати про його дітей.
А допомагатимуть їй ті, хто у різний спосіб протистоїть ворожій силі. Зокрема і August Mission. Її волонтери планують придбати для сімей загиблих українських захисників ще десять будинків. І це теж важливий внесок у нашу перемогу.
Хмельницька область.
