З рідного міста були змушені виїхати 30 березня.
«Лише за добу з 7 по 8 березня на наше подвір’я впало кілька снарядів, — з болем пригадує Анна. — З будинку одразу повилітали всі вікна, кухню розбомбили. Ми перебрались до бомбосховища у Будинку культури, який був у нас у районі. Залишили місто, щойно змогли дістати бензин, під обстрілами. Єдине бажання було — врятувати наляканого сина, який і досі дуже боїться навіть грози. В місті все було розбите, проблеми з водою (водопровід повністю знищили рашисти), відсутність газу, світла... Сьогодні, коли Лисичанськ окупований, розуміємо, що в нього буде майбутнє, лише коли там буде Україна. Дуже сподіваємось на це! Бо де ступає нога росії — там повна руйнація».
В Іванівському старостаті родині з Лисичанська надали безплатне житло, і вони самі облаштували будиночок для проживання, посадили город і вже ласують першим урожаєм огірків.
«Тут золоті люди! Вони нам дуже допомогли, — каже пані Анна. — У перший день двері в будинку не зачинялися: все несли і несли. Нам поталанило і з людьми, і з цим місцем. Господь ніби послав нам їх за ті випробування, які довелось пережити».
Загалом на території Іванівського старостату проживає майже 50 родин переселенців. Як розповіла староста Тамара Дорошенко, Аню в селі полюбили за щирість і привітність.
Оскільки з роботою в селі сутужно, жінка вирішила заробляти на прожиття власним хобі. Небайдужі допомогли їй із придбанням необхідної сировини, і жінка почала власноруч виготовляти мило різної форми і дизайну.
Нині роботи Анни Ващенко продаються в Новоукраїнці, в магазині брендового одягу «Hollywood — style». Його власниця Оксана Овчаренко впевнена, що Аніни роботи — чудовий подарунок, а покупці її продукції допомагають родині в скрутний час. Бо лише разом вистоїмо і переможемо.
Кіровоградська область.
Фото автора.
