Голова Херсонської облради Олександр Самойленко пояснює: з більш ніж чотирьох тисяч мешканців після вторгнення рашистів тут залишилося всього приблизно три сотні чоловік, переважно похилого віку. Багатьом іншим навіть після звільнення повертатися немає куди: їхні оселі або зруйновані обстрілами, або їх перетворили на якісь хліви російські військовослужбовці, котрі там «гостювали»  з квітня.

«Найважливіше завдання зараз не бюджетні установи «підіймати», а створити людям умови для виживання. Завезти пічки, паливо для них та дизель-генератори, аби давати світло бодай кілька годин на добу. І займатися цим треба спільно — як облраді та обласній військовій адміністрації, так і керівництву Бериславського району краю», — наголошує Олександр Самойленко.

Утім, попри все, мешканці селища все ж намагаються повертатися до своїх домівок, сподіваючись встигнути їх хоч якось «підлатати» до холодів. Йдуть пішки із сусідніх сіл, їдуть на роверах із клунками. Та загарбники, котрі змушені були вшитися із селища після вуличних боїв, і тепер не залишили мирний населений пункт у спокої. Мстяться. Вже після де-окупації, коли українські армійці були вже за кілька кілометрів за околицею, багатостраждальне Високопілля знову обстріляли — в тому числі забороненими касетними снарядами. Летіли вони куди завгодно, людських жертв не завдали, а от руйнувань помітно додалося.

У місцевих сподівання тільки на те, що ЗСУ з дня на день відгонять орків якомога далі, й ті зі своїх гармат та мінометів сюди більше «не дотягнуться».