Розблокування глибоководних портів Одещини помітно пожвавило просування вирощеного на вітчизняних ланах збіжжя до закордонних споживачів. Відкриття наприкінці липня за сприяння міжнародної спільноти морських коридорів, рух якими було припинено внаслідок повномасштабного військового вторгнення рф, став таким собі додатковим ковтком повітря для наших підприємств АПК, котрі отримали можливості експорту зібраного та виробленого у значно більших обсягах. Порти, що запрацювали, також полегшили роботу сухопутних логістичних торговельних шляхів.

Адже минулими роками саме морем за межі держави зазвичай ми вивозили десятки мільйонів тонн української агропродукції. Але після блокування портів ці вражаючі своєю кількістю експортні потоки попрямували автівками та ешелонами до західних рубежів з сусідніми державами. Не дивно, що у бік кордонів виструнчилися черги з вантажівок та вагонів. Попри роботу в авральному режимі відповідних логістичних служб та бажання міжнародних партнерів допомогти Україні з експортом наземній транспортній інфраструктурі важко впоратися з тими шаленими обсягами, які переправляють величезні судна. До того ж залізничні перевезення за межі держави значно ускладнює різна ширина колій. Збіжжя доводиться або перевантажувати, або в пунктах пропуску міняти під вагонами колісні пари.

З розблокуванням портів транспортні потоки для агропродукції упевнено переорієнтовуються із західних рубежів на південь. За словами заступника директора департаменту комерційної роботи «Укрзалізниці» Валерія Ткачова, з 3 млн 66 тис. тонн зернових вантажів, перевезених УЗ в експортному сполученні за вересень, лише 902 тисячі прямували до західного кордону. Решта — 2 млн 164 тис. тонн — до морських портів. За місяць черга у напрямку ЄС на сухопутних переходах скоротилася з 8482 до 3778 вагонів із зерном. Відбулося це, зокрема, за рахунок їх переадресації на південь, що не може не тішити. Адже у травні—червні потік зерновозів на коліях сягав десяти тисяч, тож у бік деяких західних переходів завантажені вагони стояли в очікуванні місяцями.

Робота глибоководних портів сприяє й оптимізації залізничних вантажоперевезень, і є надія, вже в найближчій перспективі надасть можливість транспортникам працювати у звичному режимі. Адже і українську кукурудзу, яка лідирує за тоннажем у агроекспорті, і пшеницю та ячмінь у значних обсягах купують, приміром, країни Південно-Східної Азії та Африки, то й логічно переправляти такі вантажі одразу морськими шляхами, а не робити це через Румунію, Словаччину чи Польщу.

Також у вересні, йшлося під час учорашньої наради за участю УЗ та представників аграрного бізнесу стосовно покращення перевезення зернових вантажів залізничним транспортом, УЗ доставила на експорт понад 168 тис. тонн шротів та 127,8 тис. тонн олії, яка приносить Україні найбільше валютної виручки. Варто зазначити, що вітчизняному олійному сектору попри блокування портів вдалося у найкоротші терміни сформувати нові логістичні ланцюги та відшукати альтернативні ринки збуту. Переорієнтація на перевезення за межі держави сухопутними видами транспорту, зокрема залізничним, значно змінила географію експорту соняшникової олії та шроту. У березні—серпні 2022 року основними імпортерами стали країни Євросоюзу — понад 60% загалом. На перші місця вийшли Польща — до 20%, Болгарія та Румунія — до 10%. За ефективного функціонування морських коридорів завантажені олією залізничні цистерни та шрот уже не стоятимуть разом з зерном місяцями у черзі, тож цей товар швидше дістанеться до свого споживача. Втім, у галузі не збираються відмовлятися від уже напрацьованих у минулі роки ринків збуту, планують нарощувати поставки олії та шроту через зерновий коридор з портів Великої Одеси. Зокрема, збільшувати їх експорт в Індію, Китай та інші країни.