Зорганізували його театр спільно з Міжнародним фондом Івана Франка, Івано-Франківським земляцтвом та Львівським товариством у місті Києві. Всі гроші, зібрані від цього концерту, а також від лотереї, яка відбулася у фойє театру після концерту, підуть для допомоги тяжкопораненим бійцям ЗСУ, які перебувають у медичних закладах.
Утім, назвати його лише концертом, напевно, було б дуже вузько, адже на сцені зібрались найпотужніші виконавці й усі їхні виступи були присвячені нашим героїчним оборонцям, а всі зібрані кошти буде спрямовано на реабілітацію й відновлення після тяжких травм та протезування після ампутацій воїнам, які нині перебувають у Київському військовому госпіталі. Тож усе це надавало якогось особливого звучання. А надто, коли ведуча Валентина Донченко-Бутковська на початку ще й оголосила новину — визволено Херсон. Зал сприйняв цю звістку бурхливими оваціями.
Далі лунали пісні, а поміж ними були розповіді та відеоряд, де йшлося про тяжкопоранених бійців, яким буде надано допомогу. Дружними оплесками обдарували глядачі й лікарів київського шпиталю, які були запрошені на концерт. Вони теж на своєму фронті, за що велика дяка.
А ще в залі були присутні рідні бійців. Дружини трьох воїнів, до слова, були при надії, і в цьому теж простежувався певний символізм, бо ж усі ми плекаємо свою надію, що вже зовсім скоро наша Перемога.
Як зазначив керівник Національної оперети і режисер-постановник цього дійства Богдан Струтинський, театр не міг залишатися осторонь, бо ж і їхні артисти нині захищають країну в лавах ЗСУ.
Ну а пісня була завжди з українцями. Вона їх об’єднувала і вела в бій. Так і цього разу — щоб допомогти воїнам, щоб віддячити, всі об’єдналися заради перемоги і подарували тепле слово і пісню. Українську пісню, яка можливо була не до кінця пошанована, проте тепер набуває особливих сенсів. У концерті можна було почути дует Оксани та Андрія з опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» у виконанні Валерії Туліс та Володимира Одринського, арію Йолан з опери
Г. Майбороди «Милана». Її виконала Олена Арбузова. А ще зі сцени звучали повстанські пісні. І це теж дуже символічно, бо саме воїни УПА так само боролися проти московської навали, захищаючи нашу свободу і незалежність. У цій боротьбі й народилася «Балада про трьох братів», яку виконали артисти хору. По-сучасному, в трохи незвичній обробці звучала всім відома «Гуцулка Ксеня». Були й твори Миколи Мозгового та Володимира Івасюка. Зокрема до сліз пробивала «Балада про Мальви» останнього у виконанні Максима Гари.
Та найщемливішим був момент, коли хор виконував «Гей, пливе кача». Тепер під неї ми згадуємо не лише тих, хто загинув на Майдані, а й усіх, хто віддав своє жаття за нашу Україну в жорстокій російсько-українській війні. Маємо про них пам’ятати.
Концерт і про це. Тому в залі не було людей байдужих, випадкових, а були ті, хто всією душею та серцем вболіває за нашу країну і її героїв.
А коли на завершення концерту зазвучала «Ой, у лузі червона калина» зал встав і дружно підспівував. І це ще один доказ, що ми — непоборна нація, а велика Перемога вже зовсім скоро.
Фото надано прес-службою театру.
