Крім огляду макроекономіки, стану справ в взаємодії з ЄС та перспектив посівної наступного року, важливою темою щорічної конференції бізнесу та влади - DoAgro22, яка щойно завершилась, стала альтернативна енергетика в агросфері, чому було присвячено окрему дискусію.
Про це інформує українська аграрна компанія Agro Region на власній сторінці у Фейсбуці.
"Ще однією сучасною технологією є спалення біомаси для отримання теплової енергії. Ці технології можливі, вони непрості, але ми розвиваємося, а економічна доцільність досить велика - в пропорції один до трьох", - каже генеральний директор TEFF Technology Efficiency Юрій Фаренюк.
Цю технологію вже почали застосовувати українські компанії. Так, член наглядової ради Agro Region та віце-президентка Ukrainian Agribusiness Club Катерина Рибаченко розповіла про досвід використання теплогенераторів на пелетах замість газу.
"Ми - компанія з європейською культурою. В рамках нашої ESG політики ще в 2018-му ми вирішили, що треба переходити на альтернативні види палива. Тоді ми побудували свій перший теплогенератор на пелетах для сушіння зерна. Нині вже очевидно, що це було правильне рішення, адже енергонезалежність - не тільки тренд року, а й безпека ведення бізнесу. Під час війни ми продовжили переобладнання всіх своїх елеваторних сушарок, що дозволяє повністю відмовитись від споживання газу! Наша робота продовжується навіть в умовах енергетичної кризи, ми не підводимо ані своїх співробітників, ані своїх клієнтів. Робимо все можливе, щоб елеватори приймали та сушили ефективно та недорого".
Водночас Катерина Рибаченко підкреслила, що власна переробка й енергетика мають стимулюватись державою, а не примусом.
"У жодному разі не можна обкладати експорт зерна додатковими митами чи бар'єрами, адже в рослинництві, за умов п'ятикратного здорожчання логістики тільки територією України, сьогодні надто складна ситуація: посівні площі скорочуються, зернові вирощувати не вигідно, соняшник ледве виходить в нуль", - наголосила віце-президентка Ukrainian Agribusiness Club.
Отож питання номер один - як повернутись на довоєнний обсяг виробництва зерна та олійних, не втратити робочі місця на ринку збуту. Питання номер два - як забезпечити себе власною енергетикою на багато років наперед, а згодом і почати експортувати наш біогаз та біоетанол в Європу в великих масштабах.
У фінальному виступі на конференції DoAgro22 голова правління Біоенергетичної асоціації України (БАУ) Георгій Гелетуха пояснив, чому впровадження біоенергетики в Україні - це важливо та перспективно. Від рівня 2020 року вартість природного газу зросла принаймні у 10 разів. Ціна зернових культур зросла у середньому з 200 до 300 доларів за тонну (у півтора разу).
Маркетингова ситуація змінилась радикально не на користь України: на дохід від продажу зернових аграрії зможуть тепер купити у сім разів менше природного газу.
Водночас "вирощувати енергію" стає не менш вигідним, ніж вирощувати харчові продукти. Згідно з останніми дослідженнями Біоенергетичної асоціації України , енергетичний потенціал біомаси України (24,87 млн тонн нафтового еквівалента) становить 29% від загального постачання первинної енергії (86,36 млн т н.е в 2020 році), що практично дорівнює річному імпорту природного газу в країну.
Тобто, біоенергетика - це крок до енергонезалежності. Однак чому особливу увагу Україні варто звернути на біометан? Біометан абсолютно готовий для закачування в газову мережу вже сьогодні, не потрібні інвестиції у модернізацію газових мереж, система яких в нашій державі гарно розвинена, і газового обладнання.
Україна може запропонувати найдешевшу сировину для виробництва біометану. Біометанові заводи, окрім біометану, генерують дигестат, який може стати основним органічним добривом необхідним для відродження українських ґрунтів. Сьогодні це найдешевший із можливих відновлюваних газів.
Нагадаємо, У ЄС прийняли амбітні плани з виробництва біометану (REPowerEU): 35 млрд м3/рік в 2030 році. Україна потенційно може забезпечити до 30% цієї потреби. "Техніко-економічне обґрунтування виробництва біометану з відходів сільського господарства при продуктивності 10 млн м3 біометану/рік демонструє, що собівартість виробництва біометану - в діапазоні 630-660 євро/1000 м3. У разі ринкової ціни біометану 900 євро/1000 м3 внутрішня норма рентабельності (IRR) проектів буде в діапазоні 25-28% і такі проекти є цікавими для інвесторів", - наголосив голова правління Біоенергетичної асоціації України.
Отже, майбутнє України - без перебільшення - за альтернативною, зокрема, біоенергетикою!
Фото зі сторінок Agro Region та БАУ в Фейсбуці.
