Утім, як і тих, хто за час війни ще жодного разу не сидів годинами без світла. Одним не те що важко, але практично неможливо зрозуміти інших. Найбільше роздратування викликає не так темрява в помешканні, як вікна в домі навпроти, де постійно горить світло. Тож люди вимагають не відновлення цілодобового постачання, бо розуміють, що тепер це неможливо, а соціальної справедливості. А головне — чітких пояснень, чому так відбувається.
— Під час останньої розширеної виробничої наради вкотре заслухав головного інженера Кам’янець-Подільського району електромереж АТ «Хмельницькобленерго» з приводу ситуації щодо електропостачання в громаді. Дав доручення створити робочу групу із представників міського РЕМ, ЖКГ, інформаційного відділу, муніципальної інспекції, оперативної служби міськради для опрацювання скарг на несправедливий розподіл електроенергії та реагування на них, — розповів міський голова Кам’янця-Подільського Михайло Посітко.
Не тільки результати роботи комісії, а й сам факт її створення — це наче офіційне підтвердження того, що світло вимикають не всім і не скрізь. Про це й так знають кам’янчани. Та не тільки вони. Схожа ситуація у всіх громадах. Після того, як про неї вже понад місяць говорять мешканці, нарешті на проблему почала звертати увагу й місцева влада. Хоча, очевидно, мала б зробити це буквально з перших днів масових відключень.
Лише ближче до кінця січня влада на місцях наважилась уголос заговорити про це. Хтось почав писати листи до обласної військової адміністрації, хтось — вище з проханням навести порядок. Втрутилось у ситуацію і Хмельницьке регіональне відділення Асоціації міст України. Після проведеного онлайн засідання з очільниками громад, міст і сіл, воно звернулось до Міненергетики, національної енергетичної компанії «Укренерго» з проханням збільшити ліміт електроенергії для Хмельниччини до рівня, який дав би змогу «Хмельницькобленерго» дотримуватись доведеного обсягу споживання із застосуванням графіків погодинних відключень без постійного введення графіків аварійних відключень та спеціальних графіків відключень.
Утім, переконувати споживачів у тому, що доведених лімітів малувато, навряд чи потрібно. Масові скарги виникли через те, що комусь лімітів вистачало завжди, а для когось вони постійно в дефіциті. Свою думку донесли таки й до НКРЕ КП. Там провели перевірку, наскільки точно дотримуються графіків і лімітів в обласній енергокомпанії. Результатом став штраф у 85 тисяч гривень за порушення норм відключень світла. Зокрема, перевірка встановила, що у графіках не було певних адрес. У компанії також вдавались до перевищення максимальної тривалості відключень. Тож виходить, що недаремно споживачі скаржились на несправедливий розподіл.
Пояснюючи ситуацію на брифінгу, у «Хмельницькобл-енерго» не змогли заперечити, що всього цього не було. Однак і погодитись із тим, що всі порушення відбувались тільки з вини компанії, не змогли.
Як зазначив технічний директор «Хмельницькобленерго» Олексій Філіпчук, компанія лише розподіляє той об’єм електроенергії, який для неї доведено, і вона не винна, що її не вистачає. А щодо штрафу, то це навряд чи змінить ситуацію. Бо кошти, які могли б спрямувати на виплату своїм працівникам, для відновлення обладнання, довелось віддати у вигляді штрафу. Натомість, за його словами, зарплати працівникам зараз виплачують з кредитних коштів. Їх компанія уже використала на суму до ста мільйонів гривень. При цьому дохід компанії зменшився майже вдвічі. Це і через те, що він залежить від обсягу розподіленої електроенергії: а що менше електропостачання, то менше нараховується коштів за розподіл. Тому енергетики самі зацікавлені в якомога вищих лімітах. А той, який встановила Національна енергетична компанія для Хмельниччини, — це 250 мегаватів, становить половину від потреби.
Як пояснюють у «Хмельницькобленерго», за таких обсягів може не вистачати навіть для всіх об’єктів критичної інфраструктури, тому з громадами відпрацьовано такі варіанти, що можуть бути відключені й вони.
Але навіть такі найгірші варіанти не викликають заперечення на місцях. Люди розуміють, що причина всіх негараздів не в роботі вітчизняної енергетики. Це — війна, постійні цілеспрямовані бомбардування енергооб’єктів, нечуваний цинізм і жорстокість ворога, спрямовані проти мирного населення.
Та попри все не хочуть миритись з іншим: коли одним — світло, іншим — темрява. Скаржаться саме на це. А енергетики вкотре удають, що не розуміють суті цих скарг.
Хмельницький.
