Мешканці Крупецької, Ганнопільської та Берездівської громад замість звичного врожаю хочуть «виростити» власну електроенергію. А робитимуть це завдяки підтримці «U-LEAD з Європою». Програма, яка фінансується ЄС разом із Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією і Словенією, вже кілька років поспіль реалізує в різних регіонах країни проекти, спрямовані на більшу самостійність мешканців у різних сферах життя. Ідея, яка реалізується на Хмельниччині, сприятиме енергетичній незалежності й водночас розвитку альтернативного землеробства.

Її почали втілювати з початку березня. За словами керівника регіонального офісу U-LEAD у Хмельницькій області Дмитра Василенка, для багатьох інших європейських країн такі технології знайомі давно. Суть полягає у тому, що в громадах вирощуватимуть так звані енергетичні культури, тобто ті, котрі потім можна переробити, виготовити з них пелети, які й підуть у топки місцевих котлів.

Та для початку доведеться закласти материнські розсадники верби — рослини, яка й даватиме енергетичну сировину. А паралельно навчатимуть фахівців, котрі доглядатимуть за новими культурами.

Впровадження намірів займе кілька років. Та найперше на місцях зробили аналіз ґрунтів, де закладатимуть материнські плантації верби. Піде час, щоб саджанці прийнялись та розрослись. Але й це ще не все. Надалі потрібно буде отриманий садивний матеріал поширити на нових площах, де вже й збиратимуть «енергетичний» урожай.

Зрозуміло, що для цього знадобляться додаткові ділянки. Фахівці вже аналізують територію трьох громад, щоб визначити ті, де надалі можна буде висаджувати вербу, вирощену в розсадниках. Ставка робиться не на родючі чорноземи, а переважно на ті площі, котрі наразі не використовуються для вирощування традиційних сільськогосподарських культур. Тож нова рослина не конкуруватиме з пшеницею, соняшником, ріпаком чи будь-чим іншим, що наразі вирощують місцеві сільгоспвиробники.

А доки верба підростатиме, фахівці допоможуть розробити програми розвитку енергетичної безпеки та нададуть методичні матеріали з економічними розрахунками подальшого підвищення енергоефективності. Важливо, що комунальні заклади будуть забезпечені базовою технікою, яка збиратиме і перероблятиме вербу. Стартовим капіталом у цій справі для всіх трьох громад стануть два мільйони гривень, які вони отримають від проекту як локальну субсидію.

Над впровадженням намірів разом із місцевими жителями працюватиме й громадська організація «Хмельницький енергетичний кластер». Вона має досвід реалізації низки проектів у сфері енергетики, який стане в нагоді селянам. Якщо все вдасться зробити, як задумано, вже за пару років громади отримають біосировину, котру використовуватимуть на місцевих об’єктах енергетики для опалювання комунальних підприємств. Усе це допоможе кожній громаді набути певної енергетичної незалежності, що вкрай важливо як у час війни, так і потім — у непростий період відбудови.

Енергетична верба стає тією культурою, що допоможе розв’язувати енергетичні проблеми на місцях. Серед її переваг — швидке нарощування біомаси. Однак вона потребує догляду як й звичні сільгоспкультури — боротьба з бур’янами, захист від хвороб і шкідників тощо. Втім, «урожай» вдається збирати вже на третій рік — за допомогою спеціальної техніки. На одній ділянці рослину можна вирощувати до 20 років.

Хмельницька область.

Фото регіонального офісу U-LEAD у Хмельницькій області.