Такі прогнози пролунали під час презентації аналітичного звіту «Вища освіта в Україні: зміни через війну», підготовленого центром «ОсвітАналітика» Київського університету імені Бориса Грінченка у партнерстві з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Його автори поставили за мету визначити масштаб проблем та викликів, які постали перед системою вищої освіти внаслідок пандемії коронавірусу та російсько-української війни й оцінити досвід та рішення органів влади й університетів щодо реагування на ці виклики.

За словами першого проректора Київського університету Грінченка Лілії Гриневич, дослідження перекладуть англійською мовою, щоб надати європейським і міжнародним партнерам актуальну інформацію про стан української системи вищої освіти в умовах війни та її потреби.

Головним досягненням нашої системи освіти за період від початку повномасштабного вторгнення можна вважати вже те, що вона збереглася, хоча й зазнала певних втрат.

З огляду на воєнний стан торік Міністерство освіти спростило процедури акредитації освітніх програм та вирішило обирати найбезпечнішу з форм атестації здобувачів освіти.

«Заплановані єдині державні кваліфікаційні іспити з окремих спеціальностей були відкладені або перенесені на 2023 рік, — зазначив один із співавторів звіту Іван Шемелинець. — А за окремими спеціальностями, зокрема медичними, там, де вони були проведені, процедура також була звужена, і ЄДКІ повноцінно не міг бути проведений».

Крім того, 2022 року через війну запровадили полегшений порядок вступу, і це був вимушений крок. «На заміну традиційному ЗНО прийшов НМТ, замість єдиного фахового вступного випробування ми отримали Магістерський комплексний тест (МКТ, який складали майбутні правники. — Авт.), і по тим спеціальностям, за якими в 2022 році планували провести фахове вступне випробування, отримали Магістерський тест навчальної компетентності (МТНК)», — нагадав Іван Шемелинець.

Окремим категоріям вступників надали додаткові гарантії вступу. Вимоги до майбутніх студентів значно знизили — зокрема, скасували «порогові бали» для тих, хто проходив тестування.

«Цей порядок вступу ми оцінюємо більше як виконання великої соціальної місії», — зауважив експерт, — щоб надати можливість нашим студентам чи абітурієнтам, розкиданим по світах через війну, зберегти зв’язок з Україною і українськими університетами.

Водночас спрощені правила призвели до значного збільшення кількості вступників у закладах вищої освіти і зниження — у закладах професійно-технічної (на понад 20 відсотків, або на 18 тисяч осіб). Нагадаємо, що на контракт на більшість спеціальностей можна було потрапити лише за мотиваційним листом...

Цього разу повторювати досвід 2022-го не будуть, повідомив директор директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН Олег Шаров.

За його словами, за нових обставин для українських університетів і насамперед для закладів, переміщених з тимчасово окупованих територій, вступна кампанія буде непростою.

«У 2022 році деякі з переміщених університетів навіть збільшили набір, в інших відбулося певне зменшення, але не катастрофічне», — підсумовує він. «Річ у тім, що торік до вишів приходили 
11-класники, які вже були зорієнтовані саме на ці університети», — припускає Олег Шаров.

Нині дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, активно агітують вступати до так званих російських університетів, а ті, хто виїхав за кордон, можуть віддати перевагу європейським.

«Розсіяні по всій країні абітурієнти часто орієнтуються на освітні заклади у тих громадах, де вони нині перебувають, — додає Олег Шаров. — Тож набір 2023 року буде складніший, ніж у 2022-му. Багато що залежатиме від спроможності університетів, від їх здатності бути привабливими, «реалізовувати майбутнє».

Далі буде.