Про це заявив заступник міністра освіти та науки України Андрій Вітренко під час брифінгу на тему: «Зміни в системі освіти та вступна кампанія-2023».

За мирних часів відповідно до ст. 10 Закону «Про повну загальну середню освіту» навчальний рік мав фінішувати не пізніше 1 липня, а його структура визначалася педагогічним колективом і педагогічною радою школи. Проте під час воєнного стану дія окремих положень статті призупинена, і визначати тривалість навчального року уповноважений Кабмін.

«Відповідно до постанови 711 від 24 червня 2022 року під час дії режиму воєнного стану навчальний рік в Україні триває з 1 вересня 2022 року по 30 червня 2023 року. Тобто вже на розсуд військових адміністрацій кожного регіону в залежності від воєнно-політичної ситуації і безпекової ситуації всередині країни науково-педагогічна рада, засновники і військові адміністрації приймають остаточне рішення про закінчення цього 2022—2023 навчального року», — роз’яснив чиновник.

Водночас це рішення жодним чином не змінить календар вступної кампанії, запевнив Андрій Вітренко. «Графік проведення НМТ чітко розрахований, і узгоджений з усіма військовими адміністраціями, цей графік узгоджений всередині міністерства з усіма стейкхолдерами, тобто жодним чином тривалість навчального року не вплине на проведення вступної кампанії 2023 року».

Реєстрація учасників НМТ розпочалася три тижні тому, і за цей час 211 тисяч абітурієнтів створили свої персональні кабінети та майже 188 тисяч осіб уже отримали повідомлення про успішну реєстрацію і можливість сформувати сертифікат НМТ, підсумував Андрій Вітренко.

За словами чиновника, станом на сьогодні 18 364 особи виявили бажання складати тест за кордоном і 169 573 — в Україні. «Наразі 31 країна підтвердила готовність провести НМТ», — додав Андрій Вітренко.

З огляду на обмежену кількість місць в тимчасових закордонних екзаменаційних центрах він закликав абітурієнтів, які хочуть пройти мультитест в інших країнах, не зволікати з реєстрацією.

Водночас варто пам’ятати, що до 7 травня вступник має право змінити місто і навіть країну проходження НМТ, якщо він помилково вказав іншу інформацію або в нього змінилися місце перебування, плани чи життєві обставини.

Як відомо, цьогоріч обов’язковими для вступників предметами є українська мова й математика, решту дисциплін учасники НМТ обиратимуть на свій розсуд. Найпопулярнішим предметом за вибором є історія — за словами Андрія Вітренка, її складатимуть 109 455 учасників НМТ, а найменш популярні традиційно фізика та хімія — їх складатимуть 4 тисячі та 2 673 абітурієнта відповідно. Одну з іноземних мов складатимуть 68 066 вступників, біологію — 27 123 вступники.

Відповідаючи на запитання журналістів про шкільну реформу і можливе зменшення переліку навчальних дисциплін, чиновник запевнив: «Хочу заспокоїти суспільство — ми не будемо викидати ані хімію, ані фізику, ані біологію, тобто природничим наукам, наукам, які формують здатність людини здобувати нові знання, вміння та навички, нічого не загрожує.

Це обговорення зараз починається, воно є концептуальним. У нас величезна кількість звернень щодо навантаження дітей, особливо тих, які перебувають зараз за кордоном. У багатьох країнах загальна середня освіта є обов’язковою, і, якщо діти не зареєстровані в школах (країн перебування. — Авт.), то там виникають певні труднощі в батьків і самих дітей. Тому треба чітко дотримуватися законодавства країни, яка гостинно прийняла наших громадян. Ніякого скорочення не буде. Відбувається обговорення структури, оптимізації граничного навантаження дитини, тобто обговорення комплексу реформування загальної середньої освіти».

Андрій Вітренко також прокоментував заяви про пришвидшений перехід до 12-річної школи, які нині жваво обговорюють в експертних і батьківських колах.

«Дванадцятирічна система освіти й профілізація середньої школи закладена в українському законодавстві. Перехід на 12-річну систему шкільної освіти має відбутися в 2027-му в межах реформи Нової української школи, — нагадав Андрій Вітренко. — Ми діємо лише в межах та в спосіб, передбачений чинним законодавством, реформою Нова українська школа. Відповідно до цього станом на сьогодні перехід на 12-річну системи освіти має відбутися в 2027 році з введенням трирічної профільної повної загальної середньої освіти».

За кілька днів до цього можливість пришвидшеного запровадження 12-річки спростували і профільний міністр Оксен Лісовий, і його прес-служба.

«Нині експерти тільки працюють над розробленням державного стандарту про профільну старшу школу...  Тож наразі не можна говорити про будь-яке прискорення переходу на 12-річне навчання… Окрім того, такий перехід потребує значних фінансових ресурсів, яких нині в бюджеті не передбачено. Освітні втрати, спричинені ковідом і повномасштабною війною, — це однозначно великий виклик для української системи освіти. МОН разом із низкою профільних експертів шукає різні варіанти для розв’язання проблем, однак прискорений перехід на 12-річну систему шкільної освіти нині не розглядають», — зазначили в прес-службі відомства.