Про особливості вступної кампанії розповів на брифінгу ректор університету Володимир Бугров (на знімку). Закладу, який сьогодні святкує 189-річчя від дня офіційного відкриття та вшановує пам'ять свого патрона - святого рівноапостольного князя київського Володимира, є чим зацікавити вибагливого сучасного абітурієнта.

«Відповідь на запитання, чому до нас ідуть навчатися попри всі складнощі воєнного часу, — це якість освіти, підтверджена світовими рейтингами, незалежними в тому числі», — каже Володимир Бугров. Зокрема, відповідно до нещодавно оприлюдненого QS World University Rankings найбільше балів серед 11 українських вишів, включених до рейтингу, набрав саме Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. При цьому за окремими показниками за минулий рік заклад покращив свої позиції: на 68 пунктів за оцінкою роботодавців і на 32 — за показником працевлаштування. «Як на мене, це один з найяскравіших доказів того, що стратегія університету адаптована до сучасних вимог роботодавців, не лише національних, а й світових компаній», — додає Володимир Бугров.

Як повідомив очільник університету, станом на ранок 26 липня, за даними ЄДЕБО — Єдиної державної бази з питань освіти, КНУ отримав 12 665 заяв від охочих здобути диплом бакалавра (бюджет плюс контракт). Дещо поступився йому Львівський національний університет ім. Івана Франка з 11 727 заявами, на третій сходинці — Львівська політехніка (11 316), далі — Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського (9 920) та Національний авіаційний університет (8 155 заяв). Середній конкурсний бал абітурієнтів першої п’ятірки вишів коливається від 150 до 161,3, і тут порівняння теж на користь КНУ. Лідер за кількістю поданих заяв на навчання за державним замовленням — ЛНУ ім. Івана Франка.

У КНУ навчаються понад 28 тисяч студентів. Виш має 12 факультетів, три інститути, сім навчально-наукових інститутів, науково-навчальний центр, два коледжі, Український фізико-математичний ліцей та два підготовчі відділення — для громадян України та іноземців.

Другий рік поспіль вступна кампанія відбувається в умовах воєнного стану, що не може не позначитися на роботі закладу. Тепер КНУ доводиться конкурувати з найкращими університетами країн Європи (та й світу!), куди через війну виїхало чимало потенційних вступників і студентів. З огляду на безпекову ситуацію, під час широкомасштабної війни у 2022 році кількість абітурієнтів у КНУ ім. Тараса Шевченка, порівняно з 2021-м, зменшилася удвічі.

Цьогоріч формат навчання в КНУ залишиться змішаним, проте з максимально можливою кількістю аудиторних занять. Останні відновлять у всіх корпусах, які мають обладнані в належний спосіб укриття, а таких захисних об’єктів в університеті — більш як три десятки. Технічно всі вступні процедури можна пройти дистанційно, фактично особиста присутність абітурієнта вимагається лише тоді, коли він стане студентом і має приїхати на навчання. Пільговикам подати всі документи онлайн не вийде — їм доведеться відвідати приймальну комісію будь-якого найближчого до місця проживання вишу, щоб принести папери, які підтверджують право на пільгу, і внести ці дані до ЄДЕБО.

Певні проблеми, за словами Володимира Бугрова, пов’язані зі створенням кваліфікованого електронного підпису, необхідного для дистанційного подання скан-копій документів вступником та його зарахування. Приміром, такий підпис можна створити, маючи картку Приватбанку, але оформити її, якщо вступник перебуває за кордоном, іноді неможливо.

КНУ має найбільшу серед українських вишів кількість навчальних програм — 409 освітньо-професійних та освітньо-наукових, серед яких 83 не мають аналогів в Україні. Зокрема, диплом бакалавра тут можна здобути за спеціальністю еконофізика, урядування у сфері національної безпеки, європейські та євроатлантичні управлінські студії, світове українство в цивілізаційному поступі.

До речі, тут активно розвивають медичний освітній напрям: крім 12 665 заяв на бакалаврат, за перший тиждень КНУ отримав 124 заяви від охочих здобути ступінь магістра медичного спрямування.

В університеті закликають вступників звернути увагу на спеціальності, яким держава надає особливу підтримку — зокрема, йдеться про майбутніх учителів природничих наук, математики, географії (спеціальність «середня освіта»). У цьому самому переліку спеціальностей — хімія, математика, прикладна фізика і наноматеріали, телекомунікації і радіотехніка, науки про землю (зокрема, ґрунтознавство, управління земельними ресурсами та територіальне планування), електроніка, статистика. Студенти, які опановуватимуть ці науки, матимуть вищу на 550 гривень від звичайної стипендію, а при вступі на контракт їх можуть зарахувати без НМТ, лише за співбесідою та мотиваційним листом.

Через війну українська освіта, на жаль, втратила значну кількість закордонних вступників, проте є сміливці, яких не лякають наші реалії. За словами Володимира Бугрова, цьогоріч КНУ видав понад 100 запрошень на навчання для іноземців і 39 уже зарахував.

Війна змінила життєві пріоритети й українських студентів, проте за кількістю поданих до КНУ заяв найпопулярнішою спеціальністю, як і 2021 року, залишається право. На другій сходинці — психологія, на третій — інженерія програмного забезпечення, на четвертій — міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, на п’ятій — комп’ютерні науки, на шостій — журналістика, на сьомій — економіка. На восьмому місці — філологія, а саме германські мови та літератури (включно з перекладом), де перша — англійська. На дев’ятій сходинці — міжнародні економічні відносини і на десятій — міжнародне право.

Фото автора.