Під час зустрічей народних депутатів України з парламентаріями Норвезького Стортингу.

За час повномасштабної війни це була перша потужна зустріч на рівні парламентів двох країн. До складу української делегації ввійшли представники практично всіх політичних сил Верховної Ради.

Очолила групу українських парламентаріїв представниця «Слуг народу» Галина Михайлюк. Від цієї ж політичної сили також була Юлія Гришина. Від депутатської групи «Партія «За майбутнє» — Ірина Констанкевич, від депутатської групи «ДОВІРА» — Борис Приходько, від Європейської солідарності — Сергій Алєксєєв, від депутатської фракції політичної партії «Голос» — Олександра Устінова і від БЮТ — Сергій Тарута.

Норвегія — одна з тих скандинавських країн, які найгарячіше підтримують Україну у боротьбі з російським агресором.

— Норвежці допомагають конкретними діями. У лютому 2023 року Уряд Норвегії оголосив про безпрецедентний п’ятирічний пакет на сім мільярдів євро для підтримки України. Це Програма імені Фрітьофа Нансена, в межах якої впродовж минулого року наша держава вже отримала першу частину значної військової і гуманітарної підтримки, — розповіла «Голосу України» після відрядження народна депутатка Юлія Гришина. — До цієї програми входять і допомога за цивільним напрямом, і оборонна підтримка країни. До того ж допомога в боротьбі з агресором не обмежується лише рамками цього проєкту...

Сьогодні Норвегія має лідерство у міжнародних зусиллях з імплементації Формули миру Президента України, створенні механізмів притягнення до відповідальності за воєнні злочини та відновлення справедливості, зазначила на своєї сторінці у Фейсбуці очільниця української делегації народна депутатка Галина Михайлюк. І додала, що норвезька підтримка та просування наших ініціатив на глобальних майданчиках є важливим фактором розширення проукраїнської міжнародної коаліції.

Програма відвідин Норвегії народними депутатами була дуже насиченою. На зустрічах з Міністром оборони Бйорном Арілем Грамом і Державним секретарем, заступником Міністра оборони Енн Марі Аанеруд обговорювали безпекові гарантії, розширення військової допомоги та програми тренування українських військовослужбовців.

«В Осло зустрілися з Уповноваженою Стортингу з прав людини Ханне Гарлем, — зазначив на своїй сторінці у Фейсбуці народний депутат Борис Приходько. — Болюча тема для всіх українців — повернення з російського полону військових і цивільних, а також дітей, яких росія примусово вивезла з території України (понад 19 тисяч від початку повномасштабного вторгнення, і це лише офіційна цифра). У розмові з Омбудсменом Норвегії ми розповіли про роботу України у цьому напрямі і наголосили, що потребуємо також підтримки і норвезької сторони, зокрема в питанні повернення додому наших дітей».

На згадку про цю зустріч Борис Приходько передав пані Ханне Гарлем сувеніри, виготовлені вихованцями Деснянського центру творчості дітей та юнацтва, що на Чернігівщині як символ хоробрості та не-
зламності маленьких патріотів.

«Як член постійної делегації України в ПАРЄ, повідомила про те, що Асамблея ухвалила резолюцію щодо «підтримки Перемоги України» і визнання Голодомору актом геноциду, — наголошує у своєму дописі у Фейсбуці народна депутатка Ірина Констанкевич. — Розповіла, що станом на сьогодні, на найвищому рівні понад 25 країн світу визнали, що у 1932-1933 роках проти української нації було вчинено геноцид.

Чекаємо такого само кроку і від Стортингу Норвегії. Наголосила, наскільки це важливо, особливо в умовах сьогоднішньої війни і геноцидної політики наступника срср росії. Це приклад того, що непокаране зло завжди повертається!..»

Може виникнути запитання: чому країна з такою гарячою підтримкою України й досі на парламентському рівні не визнала Голодомор актом геноциду? Така інформація широко обговорювалася у вітчизняних та закордонних медіа.

— Це окрема історія, і ми нарешті розібралися з цією ситуацією, — пояснює «Голосу України» Юлія Гришина. — Виявилося, що процесу підтримки завадили організаційні питання. Бо Парламент Норвегії ніколи не приймає міжнародних заяв, у депутатів Стортингу просто немає таких повноважень.

Це має робити Уряд. Але були депутати, які все одно винесли це питання на розгляд Парламенту. Питання було не підготовлено, не обговорено, тому й не отримало належної підтримки. Але це ніяк пов’язано з тим, що Норвегія не підтримує питання визнання Голодомору геноцидом українського народу.

Узагалі в Норвегії, за спостереженням Юлії Гришиної, відчувається щиросердна і охоча підтримка України на всіх рівнях, включаючи населення країни.

— Норвегія має власний кордон з росією вже багато років, тому вони чітко розуміють, що таке росія, як сусід, і норвежці однозначно називають її недружнім сусідом. У них майже відсутній російський капітал.

Також практично не відчувається російської пропаганди. А не маючи жодних залежностей від росії, норвежці не мають і жодних ілюзій щодо реальних вчинків країни-агресорки, — пояснила народна депутатка.

Чимало діалогів з норвезькими парламентаріями відбувалися саме в ті дні, коли Україна перебувала під масованими обстрілами з боку росії. Народні депутати показували колегам страшні відео з місць ураження ворожих ракет, демонструючи руйнівні наслідки бомбувань. І принагідно наголошували, що нам конче потрібна зброя, що нам потрібно більше коштів на підтримку, піднімали питання депортації українських дітей, питання санкцій для росії, підтримки цих санкцій і закликали норвежців підключатися до їх реалізації на міжнародному рівні.

— За останній час у нас фактично не було тісної парламентської співпраці. А десь із пів року тому парламент Норвегії відвідав Спікер українського парламенту Руслан Стефанчук, тепер от знайомитися з іноземними колегами поїхала делегація народних депутатів України. На кожній зустрічі норвезькі колеги просили поділитися досвідом роботи Ураїнського Парламенту в умовах війни. Бо під час Другої світової Стортинг в Норвегії не працював, ухвалення рішень перейшло до Уряду. Тому наш сучасний досвід вважається унікальним для світу, — зауважує народна депутатка.

Члени парламентської делегації відвідали навчальний центр, де тренуються українські пілоти на Ф-16. Там також говорили про збільшення кількості літаків-винищувачів для України.

Під час численних зустрічей із норвезькими колегами постало питання створення групи дружби з Україною у парламенті Норвегії. Справа в тому, що раніше такої групи дружби не було взагалі. У Норвегії створено лише 10 груп дружби, і всі вони — із сусідніми балтійськими країнами.

— До цього в Норвегії не було навіть такої практики: за один день було розіслано листи всім народним депутатам, за один день вони зібралися, ми провели перше установче засідання і створили групу дружби з Україною. Лише за один день 30 депутатів підтвердили свою готовність долучитися до її роботи, але їх буде набагато більше, — упевнена Юлія Гришина. — Ми зустрічалися з різними фракціями, і не побачили жодного депутата, який би відповів нам «ні» на наше запрошення долучитися до групи дружби. Ми, члени делегації, навіть сподіваємося, що це буде найбільша група дружби в парламенті Норвегії.

Зі своїми іноземними колегами народні депутати України вже домовилися про зустрічний візит. Бо в них накопичилося чимало питань з приводу того, куди ідуть кошти, виділені Норвегією для Україні, і вони хочуть на власні очі бачити результати своїх зусиль.

— За результатами відрядження матимемо зустріч з керівництвом парламенту, де підіб’ємо підсумки нашої поїздки, побудуємо плани на нові і будемо працювати в системному режимі, — поділилася планами Юлія Гришина. — Адже і справді Норвегія дуже допомагає, і наше завдання: зробити цю підтримку ще потужнішою заради якнайшвидшої Перемоги над ворогом...

Фото з особистого архіву Юлії Гришиної.