Під час вступної кампанії 2015 року ЗНО складатимуть не тільки охочі вступити до вишів, а й усі випускники. В майбутньому таку процедуру оцінювання знань школярі проходитимуть ще двічі — під час переходу з молодшої школи до середньої, а потім із середньої до старшої. Це передбачено проектом Концепції розвитку освіти України на період 2015—2020 років, розміщеним для обговорення на сайті МОН.

Як зазначено у документі, «перехід з одного рівня освіти на інший має здійснюватися лише із застосуванням зовнішнього незалежного оцінювання. Результати ЗНО під час переходу з І на ІІ ступінь освіти враховують лише для моніторингу якості, з ІІ на ІІІ ступінь — для диференціації подальшої освітньої траєкторії...» Траєкторія ця може пройти або одразу через професійну школу та ринок праці, або через подальше навчання — в академічному ліцеї, гімназії та інших закладах, які готують до здобуття вищої освіти, чи в професійному ліцеї.

Чи не станеться так, що дітям, які не досить добре складуть ЗНО, шлях до старшої школи буде закритий? З таким запитанням ми звернулися до керівника стратегічно-дорадчої групи, яка займалася розробкою концепції, директора благодійного фонду «Інститут розвитку освіти» Георгія Касьянова.

Він порадив сприймати документ як «запрошення до дискусії», а не офіційну директиву чи «керівництво до дії», оскільки обговорення проекту концепції триватиме до кінця грудня, і він може зазнати істотних змін. До речі, ще невідомо, чи набуде документ офіційного статусу і якого саме.

«Щодо ЗНО, то ця тема потребує більш детального опрацювання, — каже Георгій Касьянов. — У будь-якому разі про запровадження сегрегаційних чи якихось каральних засобів з використанням процедури ЗНО під час переведення учнів до старшої школи у проекті концепції не йшлося. Цей документ просто виставляє певні знаки, орієнтири, принципи проведення моніторингу якості освіти у школі. Чи матимуть у майбутньому ці заходи якісь фільтраційні властивості, ми не знаємо. Використання ЗНО під час переведення до старшої школи має зорієнтувати дітей на профільну освіту, допомогти обрати свій шлях».

У будь-якому разі експерти радять розширити використання ЗНО у школі і призвичаювати до тестування учнів на більш ранніх етапах. Сьогодні це найбільш об’єктивний, хоча і не єдиний, метод оцінювання рівня навчальних досягнень учнів та роботи педагогів кожної окремої школи, каже Георгій Касьянов.

«Під час запровадження ЗНО в Україні орієнтувалися на досвід Литви, Польщі та інших європейських країн, проте у нас тестування передусім сприймали як антикорупційний чинник, як шанс мінімізувати конкурс гаманців під час вступу абітурієнта до вишу, — додає Георгій Касьянов. — І це спрацювало. Але моніторингова функція ЗНО була дещо маргіналізована. Тепер експерти ставлять завдання її реабілітувати і розширити».

Перспективі «вступати» до старших класів через тестування зрадіють не всі. Найменше вона влаштує дітей з глибинки, які традиційно на ЗНО показують набагато нижчі результати, ніж їхні міські однолітки. Не секрет, що у сільській школі за сусідніми партами можуть сидіти і п’ятикласники, і десятикласники, а один і той самий учитель викладати і в молодшій, і в старшій школі майже всі предмети. Результат — відповідний.

Під час доопрацювання концепції її автори обіцяють визначити певні запобіжні механізми, які не дадуть змогу використовувати ЗНО як дискримінаційний інструмент.

А вже наступного року випускникам доведеться долати додаткові організаційні труднощі, пов’язані з реформуванням процедури ЗНО (запровадженням дворівневих завдань та поєднанням тестування із державною підсумковою атестацією). Обурення багатьох учнів та їхніх батьків викликала необхідність складати тести з української мови вже у квітні, більш як за місяць до кінця навчального року! Як пояснили в Українському центрі оцінювання якості освіти, це пов’язано саме з поєднанням процедури ЗНО і ДПА.

Результати зовнішнього незалежного оцінювання демонструють глибоку кризу, в якій перебуває наша школа. Згідно з Аналітичною запискою Українського центру оцінювання якості освіти, випускники 2013—2014 року не виявили достатнього рівня знань. Тільки 9 із 242611 учасників зовнішнього незалежного оцінювання за виконання завдань з української мови та літератури отримали максимальний тестовий бал. Із математики максимальну оцінку отримали 46 абітурієнтів, або 0,03% (!) від загальної кількості. 25% учасників тестування з англійської мови і 13% з української мови та літератури навіть не розпочали виконання відкритого завдання тесту. Ще гіршою виявилася ситуація з  біологією — максимально можливу кількість тестових балів набрав лише 1 абітурієнт. Із географії, світової літератури, французької, іспанської, російської мов максимальної кількості тестових балів не отримав жоден.

Найжахливіша ситуація — з досягненнями в галузі точних наук. Абітурієнти, які складали тест із математики, найгірше розв’язують завдання з розділів алгебри, що вивчаються в 10—11 класах (логарифми, похідна, інтеграл, комбінаторика, теорія ймовірностей, статистика). Майже половина учасників тестування переплутали комбінаторне правило добутку з правилом суми. Неймовірно складною виявилася для них геометрія. З’ясувалося, що тільки половина абітурієнтів знає властивості вертикальних і суміжних кутів.

Незадовільні знання випускники виявили і з інших дисциплін. Учасники ЗНО з історії України, за словами директора УЦОЯО Ігоря Лікарчука, «продемонстрували низький рівень засвоєння історичних понять і термінів, не можуть встановити логіку історичних подій, виявити розуміння історичного процесу, причинно-наслідкових зв’язків між подіями та місцем певної події в загальному контексті». На його думку, результати ЗНО свідчать про серйозні стагнаційні процеси в системі загальної середньої освіти.