Вища освіта потребує нового законодавства. По-старому працювати і забезпечувати якісний кадровий потенціал країни вища школа не може.
Існує декілька проектів закону про вищу освіту. Один з них пропонує Партія регіонів, другий — опозиція. Однак, за словами народного депутата Лілії Гриневич, очолюваний нею парламентський Комітет з питань науки і освіти рекомендує законопроект №1187-2, розроблений групою науковців на чолі з академіком Михайлом Згуровським. Мовляв, це компромісний варіант, який влаштує всіх, а головне — дасть шанси на якісне зростання системі вищої освіти в Україні.
— Якщо ж у парламентській залі всі три законопроекти, у тому числі й той, котрий рекомендує наш комітет, не одержать підтримки, то ми знову опинимося перед купою нерозв’язаних проблем у системі освіти. Така ситуація — програшна для розвитку освітнього простору в країні, і її допускати не можна, — заявила вчора під час круглого столу «Закон про вищу освіту: що, де, коли?» Лілія Гриневич.
За останні роки в Україні сталися величезні зміни. І розглядати освіту й науку як автономні, досить локальні сфери діяльності суспільства сьогодні неприпустимо. Ми вичерпали свою сировину, яка переробляє низькотехнологічний напрямок розвитку. Нині залучення людського капіталу, нових знань у розвиток економіки й суспільства є безальтернативним шляхом. Цю концепцію й було покладено в основу законопроекту, розробленого під керівництвом академіка Згуровського.
— Ми акцентуємо увагу на формуванні єдиного простору, куди б увійшли влада, бізнес, наука й освіта. І на створенні взаємодії між ними, щоб дати імпульс розвитку соціуму за рахунок інновацій освіти і науки як рушіїв економіки, — заявив ректор Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» Михайло Згуровський, презентуючи законопроект №1187-2. — Необхідна також тісна взаємодія освіти, науки й ринку праці. Ринок праці нині витрачає величезні ресурси для того, щоб довчити випускників вищої школи під свої вимоги. Високотехнологічна складова економіки має брати активну участь у напрацюваннях вищої освіти, у створенні навчальних планів, у забезпеченні практикою студентів тощо.
За словами доповідача, у сфері управління запропоновано дати більше автономії й академічної свободи вузам і звести до мінімуму ручне управління зверху.
Сьогодні 50% молоді країни через бідність не має доступу до вищої освіти. У законопроекті закладено низку механізмів для розширення цього доступу — соціальний пакет від держави для тих, хто не може оплатити навчання, удосконалення ЗНО тощо.
— Цей законопроект є системоутворювальним для подальшого розвитку нашої економіки й суспільства. Якщо ж ми зупиняємо процес і не залучаємо інтелект, не рівняємося на європейські цінності, будуючи взаємини між суб’єктами системи передачі й оволодіння знаннями, то тим самим гальмуємо розвиток економіки й соціуму в цілому, — вважає академік Згуровський.
Президент Української асоціації студентського самоврядування Єлизавета Щепетильникова заявила, що студентська громадськість підтримує законопроект про вищу освіту, розроблену групою науковців на чолі з Михайлом Згуровським. І наполягає, щоб зовнішнє незалежне оцінювання залишалося єдиним критерієм вступу до вищих навчальних закладів. Мовляв, лише так можна побороти корупцію. Студенти виступають за адаптацію вітчизняної вищої освіти до європейського контексту і хочуть, одержавши дипломи, бути затребуваними на батьківщині.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Зліва направо: Ростислав Павленко — народний депутат України, Лілія Гриневич — голова Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України, Георгій Касьянов — радник директора з освітніх питань Міжнародного фонду «Відродження».
