Чому зухвало знищують київський Гідропарк, або Чи така вже безсила Дніпровська екологічна прокуратура?

11 червня 2013 41

Літопис чиновницьких викрутасів на прикладі однієї з рекреаційних зон столиці

Про знищення київського Гідропарку, розташованого на Венеціанському та Долобецькому островах між Дніпром і Русанівською затокою, що входить до заповідної зони «Дніпровські острови», «Голос України» неодноразово вже не писав, а волав, звертаючись до представників влади усіх рівнів припинити варварство. Проте марно.

Тим часом Гідропарк незаконно забудовується, перетворюється на смітники, отруюється відходами, у тому числі й людської життєдіяльності. Надія на те, що нарешті порушенням природоохоронного законодавства буде покладено край, з’явилася півтора року тому зі створенням Дніпровської екологічної прокуратури, з якою «Голос України» почав співпрацювати, як здавалося, успішно. І певні результати роботи її діяльності є, але...

Ми вирішили проаналізувати втручання цієї державної правової структури у розв’язання проблем, які неодноразово порушувалися на сторінках газети, зокрема в Гідропарку. Для чого в листопаді минулого року звернулися до тодішнього прокурора Вячеслава Трунова із запитаннями про вжиті заходи щодо порушень законодавства деякими суб’єктами господарювання, а точніше — моральними виродками.

Листа редакції було переадресовано Київській міжрайонній екологічній прокуратурі. Звідти надійшла відповідь. Ознайомлюємо з нею читачів, друкуючи запитання газети та відповіді прокурора Київської міжрайонної екологічної прокуратури Олександра ВАСЮКА.

Якщо дуже хочеться, то... можна

Ми просили перевірити законність розташування арт-готелю «Баккара» поблизу метромосту у Венеціанській протоці, а також паркувальних майданчиків і кафе навпроти від готелю — на території Гідропарку. Торік восени тут так само пришвартувався ще один невідомий плавзасіб з рестораном на борту. Редакція намагалася з’ясувати, як вони вписуються у природоохоронне, земельне та містобудівне законодавство?

Відповідь Київської міжрайонної екологічної прокуратури (авторський виклад в усіх текстах збережено. — Ред.):

«Прокурорською перевіркою встановлено, що СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України у Києві проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом самовільного зайняття земельної ділянки, що використовується під розміщення несамохідного плавзасобу — готельного комплексу «Баккара». Із огляду на допущену при проведенні досудового розслідування тяганину та його неефективність, стан розслідування заслухано на оперативній нараді у Київській міжрайонній прокуратурі, у кримінальному провадженні призначено нового слідчого».

Коментар редакцІЇ

Навряд чи ця відповідь прокуратури може переконати будь-кого, що ось уже це досудове розслідування провадиться ефективно. Крім того, ми запитували не тільки про місце швартування «Баккари», а й про захоплені готелем земельні ділянки самого Гідропарку під автопарковки, кафе, споруду невідомого призначення, а також про те, що громадяни не мають доступу ані до ріки, ані до її берега. Ми запитували також і ще про один ресторан, який розташувався поруч з «Баккарою», проте прокуратура не відповіла на запитання редакції. Щодо нього теж провадиться слідство?

«Фрегат» не здається

Впродовж двох останніх років «Голос України» безуспішно намагався привернути увагу владних структур і до котеджів-зрубів на території човнової станції «Фрегат» за кілька десятків метрів від лінії метрополітену.

Відповідь Київської міжрайонної екологічної прокуратури:

«Київською міжрайонною екологічною прокуратурою до Господарського суду Києва подано позов про звільнення ТОВ «Фрегат» самовільно зайнятої ділянки, який 06.07.12 задоволено. На це рішення суду ТОВ «Фрегат» подано апеляційну скаргу, яку 19.12.12 Київським апеляційним судом задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог прокуратури відмовлено. Зазначене рішення оскаржене міжрайонною екологічною прокуратурою до Вищого господарського суду України, проте за результатами розгляду справи рішення суду залишене без змін. Водночас прокуратурою до Київського апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Києві про скасування незаконної постанови Окружного адміністративного суду, якою задоволено позовні вимоги ТОВ «Фрегат» до інспекції про визнання відмови про видачу сертифіката відповідності закінченого будівництвом об’єкта протиправною. Апеляційну скаргу судом задоволено. На це рішення ТОВ «Фрегат» подано касаційну скаргу, яка наразі розглядається у Вищому адміністративному суді України».

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

Ну й сила цей «Фрегат»! Усього-на-всього човнова станція, а таку могутню структуру як Дніпровська екологічна прокуратура, вже можна не сумніватися, що подолала...

Мрії здійснюються

Упродовж кількох років — з самого початку будівництва цієї триповерхової споруди поблизу Венеціанського мосту «Голос України» намагався з’ясувати не лише, що воно за об’єкт такий, а й законність його появи у цьому місці. З усіх інстанцій аж до зведення останнього поверху редакції повідомляли, що це — «майданчик для... сезонної торгівлі малого підприємства «Мрія-93». Останнє звернення редакції — до Дніпровської екологічної прокуратури: що це за будівля така без будь-якої вивіски, котра до того ж обросла «точками», що з ранку до пізнього вечора торгують алкоголем?

Відповідь Київської міжрайонної екологічної прокуратури:

«Перевіркою встановлено, що триповерхова будівля поблизу Венеціанського мосту належить малому приватному підприємству «Мрія-93». За інформацією Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю у Києві дана споруда введена в експлуатацію. З відомостей, наданих департаментом земельних ресурсів КМДА, вбачається, що проект відведення земельної ділянки, на якій розташована будівля, знаходиться на попередньому узгодженні».

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

Чи не правда, шановні читачі: прокуратура відкрила нам велику таємницю, повідомивши, що «споруду введено в експлуатацію» і що вона належить підприємству «Мрія-93», ніби ми з вами цього не знали? Але попри це, можливо, все-таки прокурори розкажуть, на якій підставі вона з’явилася там, де капітальне будівництво заборонене? А також про те, як, не маючи дозвільних документів на надання земельної ділянки підприємству «Мрія-93», чиновники Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю, погодили введення цього об’єкта в експлуатацію?

За муром, за металевим парканом

Редакція запитувала, що за споруди, розташовані за цегляним муром на острові Долобецький («Молодіжний» пляж) — усупереч природоохоронному законодавству?

Відповідь Київської міжрайонної екологічної прокуратури:

«На острові Долобецький у прибережно-захисній смузі Дніпра знаходиться земельна ділянка, огороджена металевим парканом. Тут розташовані нежитлові та господарські споруди, право власності на які зареєстровані за ТОВ «Будівельна компанія Кроун» і ТОВ «Наш район» на підставі рішення Господарського суду Києва. Київська міжрайонна екологічна прокуратура 08.12.12 та 25.06.12 ці рішення суду оскаржила. За результатами їх розгляду Вищим господарським судом України рішення Господарського суду Києва про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна за ТОВ «Будівельна компанія Кроун» і ТОВ «Наш район» спрямовано на новий розгляд до суду першої інстанції».

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

То законно чи ні ТОВ «Будівельна компанія Кроун» і «Наш район» відгризли у киян шматок одного з найкращих пляжів? Відповіді саме на це запитання ми очікували від Дніпровської екологічної прокуратури, а не повідомлення про те, де знаходиться земельна ділянка, огороджена металевим парканом.

Надано доручення

Запитувала редакція, які все-таки ухвалено рішення щодо незаконно спорудженого котеджного містечка на березі озера Берізка? А також чи має право на життя платний розважальний комплекс з басейнами «Бора-Бора», що самовільно захопив великий шмат «Молодіжного» пляжу, та ще й зухвало прибудував до нього причал? До речі, почався він із павільйону площею 28 кв. м, а про платний вхід і мови не могло бути.

Відповідь Київської міжрайонної екологічної прокуратури:

«Установлено, що на острові Венеціанський поблизу озера Берізка побудовано чотири двоповерхових будинки-зруби та бесідки (загалом їх дев’ять, а про кілька одноповерхових зрубів у листі прокуратури чомусь не йдеться. — Ред.), на озері встановлено плавучий дебаркадер, на пляжі «Молодіжний» розташовано ресторанно-пляжний комплекс «Олмека» та ресторанний комплекс «Бора-Бора». Державним інспекціям сільського господарства та архітектурно-будівельного контролю у Києві надано доручення про проведення перевірок додержання вимог земельного та містобудівного законодавства на зазначених об’єктах, які наразі тривають. З урахуванням їх результатів Київською міжрайонною екологічною прокуратурою буде вирішено питання про вжиття заходів прокурорського реагування».

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

Це в такий спосіб Дніпровська екологічна прокуратура знущається з читачів «Голосу України»? Редакція запитувала не про місце розташування цих об’єктів, а про законність їх появи у рекреаційній зоні.

Чекайте відповіді

Торік навпроти човнової станції ТОВ «Фрегат» розпочалося спорудження ще одного причалу для плавзасобів (Гідропарк, неподалік станції «Лівобережна». — Ред.), який позбавив киян і цього шматка берега. «Голос України» звернувся тоді до Дніпровської екологічної прокуратури із запитанням щодо законності його існування. «Ні, відповіли там, об’єкт незаконний». Очевидно, саме тому нині тут не тільки швартуються катери і яхти, а й берег навпроти вже облаштовується й обнесений парканом?

Газета також порушувала питання законності існування споруди за парканом, куди немає доступу відвідувачам «Молодіжного» пляжу, вивіска на якій повідомляє, що це — Федерація волейболу України. А також щодо причалу, який майже перегороджує Венеціанську протоку, та приватного майданчика — вертолітного і для водного літака. Про законність розташування тут цих об’єктів «господарювання» прокуратура редакції відповіді не надала. Але ж марно прокуратурі нагадувати про закони, які зобов’язують її це робити.

Замість післямови

Ми розповіли лише про ті капітальні об’єкти в Гідропарку, про законність спорудження яких у цій рекреаційній зоні столиці впродовж кількох років безрезультатно намагалися дістати відповіді від керівників багатьох установ. Тепер, за зверненням редакції, вони надійшли з Дніпровської екологічної прокуратури. Але подібних на Долобецькому та Венеціанському островах коли не незліченно, то багато.

Звичайно, це ще не підбиття підсумків, але привід замислитись, як ми дійшли до такого життя. Принаймні над тим, як сталося, що нахабні нелегали-окупанти нашої природи виявилися значно «підкованішими» знавцями законодавства, ніж ціла Дніпровська екологічна прокуратура, котра практично програла всі свої позови? Усупереч тому, що в Гідропарку як не крути, а будувати, до того ж самовільно, заборонено. Навіть, якщо підприємцям якимсь робом удалося легалізувати свої «хатинки», оскільки мови не може бути про законність цього способу. Що, до речі, не таємниця і не така вже й велика проблема — прокрутити «годинник» назад.

Чи річ не у знанні параграфів і статей законів? А в чому? Висновок напрошується сумний і єдиний: тотальна корупція на всіх рівнях влади, куди й прокурорам вочевидь важко підступитися. А власні «катані», з усього видно, в Україні ще не народилися...