Аналогів немає
У профільному міністерстві так і кажуть: «Аналогічних закладів за матеріально-технічною базою і за рівнем професійної підготовки фахівців у країні немає». Це той заклад, де однаково дбають про людей і «залізо» у вигляді сотень авто, тракторів, кранів, верстатів, електронного обладнання (лише одних комп’ютерів тут понад 300). Ви навряд чи знайдете деінде 27 (!) навчальних кабінетів, 7 лабораторій, обладнаних майстрами та учнями відповідно до сучасних технологій. Ви хочете досконально вивчити двигун чи ходову, отримати навички водія, автослюсаря чи зварювальника — тут усе для цього є: будь-яка деталь, вузол у розрізі, тренажери, зварювальний агрегат з монітором. Ровесники киян з Мюнхена, багаторічні партнери, яких важко здивувати технологіями, бо практикуються на велетнях БМВ, Мерседес тощо, побачивши дітища Кулібіних, тільки й спроможні вимовити: «О-о-о, ето гут, унікаль». На такій базі гріх готувати бездарних авторемонтників, майстрів з діагностування та налагодження електронного устаткування, машиністів крана, землерийних машин.
Понад 20 спеціальностей пропонує дітям МВПУ АТБМ. І не ганяються тут за випускниками, не заманюють модними професіями на кшталт кондитер, бухгалтер чи перукар. Їх готують де завгодно, а ось для автотранспорту та будівельної механізації на рівні фахівця з вищою освітою — тільки в цьому ВПУ.
Кращий агітатор — випускник
Я поцікавився у дюжини учнів, хто сприяв їхньому вибору закладу. Більшість сказала: знайомі випускники училища. Їхні головні аргументи: класні викладачі і майстри, вчать не на пальцях, а на потужній технічній базі; кожен отримує середню освіту плюс дві-чотири спеціальності; ЖОДНИХ ПРОБЛЕМ з працевлаштуванням.
Про ці переваги автомобільного, а ще про місце в гуртожитку, якісне харчування, заняття спортом та творчістю в різноманітних гуртках розповідають і педагоги під час зустрічей з абітурієнтами. Профорієнтаційна робота в МВПУ АТБМ проводиться безперервно. Це і дні відкритих дверей щосереди, виступи на радіо і телебаченні, інтерв’ю для газет, участь у різноманітних виставках, зокрема, «Освіта. Кар’єра. Бізнес», «Ярмарки професій»...
Кампанія починається у лютому з походу викладачів школами Києва і приміських міст. Рекламують свої професії й учні. Вони виступають з виставами, спілкуються з ровесниками в неформальній обстановці, розповсюджують оголошення та рекламу, випускають бюлетені та газети про рідний заклад. Чимало абітурієнтів дізнаються про нього та інтегровані сучасні професії, які можна здобути у ВПУ, через Інтернет.
Замовляють заздалегідь
Держава цього року доручила ВПУ підготувати 275 професіоналів. Замовлення виконано! Торік випустили 184 учні, з них продовжують навчатися на молодшого спеціаліста 36, у вищих навчальних закладах — 17. Решта — працевлаштовані.
...Знаєте, чого найбільше боїться директор вищого професійного Віктор Коваленко? Плестися у хвості прогресу. Сьогодні навчають професій, витребуваних часом. Але автомобільна галузь не стоїть, мов скеля непорушно, модернізується, з’являються нові машини. Зокрема, електромобілі. Якщо не почати готувати майстрів з ремонту цих авто, можна прогавити час і втратити перспективну нішу. А він цього ніколи не дозволяв собі, був на крок попереду, на голову вищим, а тому завжди бачив світло в кінці тунелю і зазирав за горизонт.
Не промахнувся ж відомий керівник, коли відкрив у закладі заочне і вечірнє відділення! Нині не в кожному ВНЗ такі є, а в МВПУ вони успішно працюють, готуючи молодших спеціалістів і підвищуючи кваліфікацію водіїв. Першим серед колег (ще 1998 року) навів мости з німецькими партнерами, у яких набираються досвіду кращі його учні. Тоді, здавалося б, не до зарубіжних зв’язків було — усе навкруги ламалося. А Коваленко будував...
Перед колективом однодумців керівник поставив високу планку і сприяв досягненню наміченого: сьогодні МВПУ — одне з кращих у країні за всіма показниками. Якість підготовки випускників давно оцінюють як відмінну не тільки в столиці. Ще б пак: дітей навчають висококваліфіковані педагоги і майстри. Віктор Михайлович зі своїми досвідом, знаннями і званнями не є білою вороною у закладі (таких, утім, серед директорського корпусу галузі ще пошукати). Він сам зростав як професіонал і колег стимулював до того. У МВПУ працюють доктор педагогічних наук, п’ять кандидатів наук, 15 відмінників освіти, десятки майстрів вищого тарифікаційного розряду. Саме такі професіонали можуть підготувати собі подібних...
...Під час наших тривалих діалогів (про здібних дітей і любов до них; про дорогих серцю колег-однодумців; про футбол — захоплення на все життя; про нагальні проблеми та мрію відкрити нові спеціальності і збільшити удвічі набір тощо) Віктор Михайлович уникав розмови про роль держави в підготовці робітничих кадрів. Та це не означає, що педагог і організатор не має власної вистражданої думки. Він висловлює її там, де треба, кому і коли треба. Його та інших небайдужих ковалів майбутнього можновладці чують і, сподіватимемося, дадуть незабаром відповідь не словом, а ділом.
Київ.
За роботою Сергій Головін.
На практичних заняттях колишні випускники-механіки Олександр Верба і Павло Стельмах.
Іспит складає електрозварник.
Фото надано училищем.
Із досьЄ «Голосу УкраЇни»
Віктор Михайлович Коваленко (на знімку) невдовзі відзначить 50 років активної та продуктивної діяльності в системі профтехосвіти. В МВПУ АТБМ працює 34 роки, 17 з них — директором. За цей час захистив докторську дисертацію, став заслуженим працівником освіти, академіком, лауреатом престижної премії. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
Факт
Майбутні фахівці цьогоріч проходитимуть практику на 11 підприємствах столиці, де здебільшого і залишаться після завершення навчання. Училище уклало договори з 18 підприємствами на 2013—2015 роки. Кожне з них чекає від 10 до 25 випускників щороку.
Авторитетно
Віктор Коваленко: «Держава повинна нарешті побачити в профтехосвіті рушійну силу економіки. Галузь потребує стимулів для розвитку і не лише матеріальних. Треба кардинально змінити ставлення до неї. Зробити Україну могутньою можуть лише освічені професіонали, у тому числі робітничі кадри»...
До реЧІ
Понад 150 студентів Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) проходять практику в училищі, опановуючи робітничі професії машиніста компресорної установки та слюсаря дорожніх машин. У свою чергу, скажімо, торік майже кожен третій випускник ВПУ, отримавши диплом молодшого спеціаліста, продовжив навчання за скороченою програмою в КНУБА.
Тож мені зрозумілий інтерес читачів до закладу, який не штампує дипломи, а випускає конкурентоспроможних фахівців, яким гарантовано надають перше робоче місце відомі підприємства і організації. І не тільки київські, бо навчаються у ВПУ десятки хлопців з навколишніх сіл і містечок.
ДослІвно
«Педагог має робити все можливе, щоб учні прагнули стати висококваліфікованими робітниками. Щоб до нас не йшли, а бігли діти, щоб їм тут було цікаво навчатися, займатися в гуртках, просто жити. І пишатися тим, що вони — випускники МВПУ АТБМ».
Віктор Коваленко, директор училища.
