Гадаю, не зайве нагадати, що з ініціативи Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого (президент Валентина Стрілько) цього року в регіонах успішно відбуваються конференції з проблем національно-патріотичного виховання учнів і студентів. Їх учасники, зокрема, активно обговорюють проект Концепції загальнодержавної цільової соціальної програми патріотичного виховання громадян на 2013—2017 роки, підготовлений МОН України.
На жаль, у ньому не знайшли глибокого відображення ідеї класиків вітчизняної та зарубіжної педагогіки про природне за своєю суттю національне виховання. У концепції немає положень про український зміст і характер освіти і виховання, які були в попередніх документах «Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття») і «Національна доктрина розвитку освіти». Відсутні також фундаментальні наукові терміни «українська нація», «українська культура», «українські національні цінності», «український патріотизм», натомість часто декларуються вихолощені від конкретно-історичного змісту поняття «загальнолюдські цінності», «населення України» тощо. Низка високоефективних шляхів і засобів патріотичного виховання молоді (на фактах і матеріалі, які розкривають інтелектуальні, духовні висоти рідного народу, його визначні військові перемоги, що пробуджують та формують гідність і гордість за належність до українського народу) навіть не згадана. Чимало положень проекту, м’яко кажучи, не сприятимуть формуванню в дітей і молоді фундаментальних національних цінностей і українського патріотизму. Безумовно, проект концепції має бути ґрунтовно доопрацьований.
Юрій РУДЕНКО, доктор педагогічних наук, професор Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова.
Київ.
