Вечірнє засідання 23 травня
З початком вечірнього засідання Верховна Рада продовжила розгляд питання про обрання члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, однак жоден із 11 кандидатів на цю посаду не набрав потрібних 226 голосів. Відтак голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Микола Томенко поінформував, що оскільки розгляд цього питання був безуспішним, то незабаром в «Голосі України» буде опубліковано оголошення про новий конкурс.
Далі М. Томенко представив проект постанови про проведення парламентських слухань на тему: «Стратегія розвитку національного телерадіопростору до 2015 року». Ініціатори слухань нагадали, що 16 червня 2006 року Україна, як член Міжнародного союзу електрозв’язку, підписала міжнародну угоду, відому як «Женева — 2006», що регламентує порядок переходу телерадіомовлення з аналогових на цифрові стандарти і встановлює граничний термін перехідного періоду, що закінчиться 17 червня 2015 року. Після цієї дати всі аналогові присвоєння у Міжнародному реєстрі частот будуть анульовані, а отже, й аналогові передавачі припинять роботу. Однак, як зазначив М. Томенко, комітетські слухання засвідчили, що в Україні зусилля із впровадження стандартів цифрового мовлення недостатні. «Ті, хто за рішенням Нацради займається розбудовою інфраструктури для цифрового мовлення, не змогли нас переконати, що вони здатні покрити сигналом усю територію України», — заявив він.
Утім, ця постанова не набрала потрібної кількості голосів. Так само не була підтримана й постанова про проведення парламентських слухань на тему: «Наслідки пенсійної реформи і шляхи реформування пенсійної системи».
Затим парламентарії спробували ухвалити в цілому законопроект про внесення змін до статті 265 Податкового кодексу України щодо об’єктів житлової нерухомості. Голова Комітету з питань податкової та митної політики Віталій Хомутиннік повідомив, що цей документ врегульовує питання, пов’язані зі сплатою податку на нерухомість. «Сьогодні податок на нерухомість сплачується виходячи з пільги у 120 квадратних метрів від житлової площі квартири та 240 квадратних метрів будинок, але ця норма стосується тільки одного об’єкта. Тож якщо ви маєте дві квартири, наприклад, по 20 метрів, то одна квартира підпадає під пільговий режим, а з іншої треба платити податок. Цю проблему пропонується вирішити так, що незалежно від того, скільки квартир чи будинків ви маєте, пільга розраховується з кількості квадратних метрів, а не будинків чи квартир», — повідомив він. Однак цей законопроект підтримали тільки 217 народних депутатів.
Як заявив після цього голосування лідер «Свободи» Олег Тягнибок, опозиція не голосувала, бо цей документ — один із тих, що їх було ухвалено під час засідання на Банковій. «Наша фракція і фракції наших партнерів не будуть взагалі брати участь у голосуванні за ці закони, хоча п’ять із восьми законопроектів, які пропонують сьогодні, «Свобода» могла б підтримати», — сказав він та закликав головуючого проголосувати за ці документи в першому читанні в сесійній залі. Зважаючи на це, глава парламенту запропонував відкласти розгляд цих законопроектів.
Насамкінець голова парламентського Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Давид Жванія запропонував розглянути низку постанов про призначення позачергових місцевих виборів, у тому числі міських голів Миколаєва та Херсона.
Однак у сесійній залі відразу ж розгорнулася дискусія стосовно часу їх проведення та знову випливла проблема виборів у Києві. Зокрема, Олександр Чорноволенко нагадав, що він ще чотири місяці тому вніс чотири проекти постанов про проведення в Києві виборів міськради та міського голови. «Ми через тиждень залишимо Київ — столицю України без будь-якої влади», — заявив він.
Після цього Голова Верховної Ради В. Рибак висловив думку, що за такого обговорення депутатам не вдасться знайти спільної мови, та закрив вечірнє засідання.
